◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Перерви в комунікації зелїзничій. З причини повени здержано, після комунікату дирекції зелїзниць державних, рух поїздів на шляху Нове Загірє–Хирів, Гадікфалва–Сучава і Станиславів–Гусятин. — На шляху Стрий–Самбір отворено рух з днем 7 н. ст. червня на ново. — Рух на шляху Стрий–Станиславів отворено також дня 7 н. ст. червня. — На шляхах Гадікфалва–Радівцї, Бергомет–Межиброди, Гатна–Кимполюнґ і Чернівцї–Новоселиця здержано рух на час необмежений.

Курс для учителїв. Міністер просвіти затвердив рескриптом з 26 н. ст. мая внесеня краєвої ради шкільної що-до устроєня курсів науки для учителїв готовлячих ся до испиту видїлового. Один з тих курсів буде отворений в зимовім півроцї 1893/4 в ґімназії св. Анни в Кракові під управою директора тої-ж ґімназії д-ра Кульчиньского і буде обіймати предмети математично-природничі в 28 годинах на тиждень. — Другій такій курс отворить ся в лїтнім півроцї 1894 у Львові в школї промисловій під управою директора тої-ж школи Горголевского і має обіймати рисунки і математику також в 28 годинах. — Число учеників на кождім курсї має виносити 40. На учеників можуть зголошуватись учителї шкіл народних з цїлого краю, що зложили испит до шкіл народних. Приняті на з курс одержать піврічну відпустку.

"Трійка гультайска", кухар Иван Стелькович, або инакше Рачиньскій, або Жовчиньскій, дальше сїльскій злодїй Илько vel Борис Иванус і Герш Гepлiц прозваний також Epлixoм або Швайцером — ставали одогди пeред судом присяжних у Львові, обжаловані о злочин крадїжи. Ся трійка оперувала майже цїлий рік. З-першу обікрали дяка Гриня Дудика в Мазовецкій Вільцї, за що були карані, опісля вдерли ся до мешканя Ґотлєба властителя Теглова і винесли з відтам різні предмети вартости 2000 зр. Крім того, кождий крав ще на свою руку все, що попало. Між иншими спрятав Стелькович 10 курок одній господини в Сокали. Отже за их довгі руки засудив трибунал Стельковича на 5, Герша на 4 а Илька на 3 роки тяжкої вязницї.

Хитрий обманець. З Сокаля пишуть, що дня 25 н. ст. мая увязнено хитрого обманця Д., котрий переходив з села до села в повітї сокальскім, а бував і в більших мicтoчкax, називав себе властителем Войславич і лїсів за границею та видурював головно від селян задатки на лїс, котрий мав нїби то викорчувати і відповідно до удїлів роздїлити межи спільників. Таким способом від декотрих людей з Тартакова видурив 150 зр. задатку на лїc, котрого і сам не видїв. Від вдови Йосифи Прус видурив 300 зр. нїби на купно дібр Войславич і готелю Куна у Львові; казав, що дасть до смерти удержанє у Львові і зверне гроші з грубим процентом. По цїлім повітї розголосив, що купив Войславичі від ґр. Ротвілєра за 400.000 зр. і як такому "панови" повірила одна бідна зарібниця і дала єму 40 зр. на вексель, котрого він не виповнив і не підписав, лише сказав, що той папір варт 100 зр. Селянинови зі Стенятина про дав той дурисвіт луку, що належить до гр. к. парохії за 700 зр. Селянин мав ті гроші дати, коли єму Д. покаже мапу з тої луки. Не знати, як та справа скінчила ся. В маю сего року зайшов Д. до Жовкви, де перебував о. Йосиф Пельц при рим. кат. парафії і видурив від него 10 зр. О. Пельц знав єго. Той казав, що вертає зі Львова, де був судею присяжним; на нещастє мали єму вкрасти 150 зр. у Львові і він не має навіть за що вернути домів. Змилосердив ся о. Пельц над ним і дав єму 10 зр. Отож дня 25 м. м. на донесенє жандарма п. Кравця, зробив судя сокальскій Чехович ревізію в домі того обманця, найшов у него фальшиві листи що-до купна Войславич — і на тій підставі увязнив ґрафа Льва, бо так уже сей обманець себе називав. Тепер коли розійшла ся поголоска о увязненю того великого чоловіка, приходять з ріжних сторін жалоби з вістками про ріжні обманьства єго. Людям нагадав ся тепер і єго батько, котрий був простим зарібником, але притім обманцем першорядним. Той сповідав людей на відпустї в Милятинї і брав за сповідь по 2 кр.

Дѣло