У кожному селі дитячий садок

Які користі маємо з дитячих садків

Зближається швидким кроком літо, а вкупі з тим і наспіває час великих польових робіт при жнивах та обсіві поля. Всі робочі сили, які залишилися в селі на місцях, мусітимуть вирушити в поле, щоб на час справитися з роботою. А роботи цієї досить, коли візьмемо під увагу гасло, під яким проходить цьогорічна весняна хліборобська кампанія: "Ані клаптика необсіяної землі" й коли зважимо, що багато рук до праці мусіло з наших сіл відійти на роботу до Німеччини. Через те всі, хто остався на місці, мусять взятися пильно до праці на власних нивах.

І тут виринає одне важливе питання, а саме, що зробити з маленькими дітьми, які не ходять до школи. Давніше, як було більше членів сімї, можна було когось залишити, щоб припильнував дитину. Тепер нема нікого зайвого. Брати дитину зі собою в поле незручно, ще гірше залишити її дома, без опіки.

І ось тут є на це дуже добра рада, що вийде на користь і дітям, і батькам і цілому нашому народові. Це подбати, щоб у селі заснувати дитячий садок. Про цю справу треба подумати заздалегідь і взятися до діла вже тепер, щоб, коли прийде час гарячих робіт у полі, садок уже діяв і діти користали з нього. Коли в селі є добра воля й охота взятися за таке діло, то садок напевно повстане, бо місцевий Український Комітет чи Делєґатура прийдуть з потрібною радою й допомогою.

Розгляньмо по черзі, які то користі дає дитячий садок батькам, дітям і народові.

Знаємо, як то небезпечно залишати маленьких дітей самих без опіки в хаті. Мала дитина може спричинити багато шкоди й нещастя батькам і собі. Скільки то разів підпалили хату й з димом пішов увесь дорібок селянина й його сусідів. Скільки то випадків каліцтва, а то й смерти малих дітей, які залишаються без опіки. Малі діти граються в поросі й бруді на вулиці й тут не лиш можуть набавитися тяжких недуг, напр. єгипетське запалення очей, але скільки то разів переїде їх фіра чи самохід. Буває й таке, що дитина вилізе на стіл, чи на пліт, впаде, зломить хребет і потім виросте каліка на ціле життя. А часом упаде в криницю чи колодязь і згине на місці.

Перед усім тим можемо встерегтися, коли залишимо дитину під опікою. У нас на селі водиться найчастіше так, що залишається дитину під опікою трошки старших від неї дітей, або стареньких людей, які вже не можуть у полі працювати. Але чиж це опіка? Дуже часто ці трошки старші діти ще й самі потребують опіки й вони спричинюють багато нещасть. А старенькі люди не всилі допильнувати малої дитини так, як слід. Тому ніхто й ніщо не заступить дитячого садку.

Користь із садка ще й та, що тут дитина не лиш встережеться перед нещасливим випадком, але ще й багато скористає, бо в дитячому садку її не лиш пильнують, але й виховують. А це в дитини найважніше.

Назва садка й пішла від того, що тут дітей плекається й ходиться біля них, як коло молодих овочевих деревець. І так, як це деревце, гарно розвивається під оком дбайливого садівника, так і маленька дитина виростає на вартісного громадянина під доглядом садівнички. Садівничкою є молода дівчина, яка любить діти й покінчила спеціяльний курс ведення садків, на якому навчилася виховувати наших найменших, це річ дуже трудна й відповідальна. Дитяча душа дуже на все вразлива й від того, хто й як буде цю дитину провадити від зарання її життя, залежатиме, що з неї виросте — чи вартісна людина, чи ледащо. Ця сама дитина, залежно чи на неї впливає злий, чи добрий приклад і злі чи добрі люди, може стати злочинцем, або вартісною, пожиточною одиницею.

Отож такі добрі впливи діють на дитину у дитячому садку. Тут вона перебуває цілий день під оком дбайливої опікунки від ранку до вечора й вертається додому щойно тоді, коли й батьки прийдуть з поля до хати. Тут вона не окалічіє, ані не згине під колесами воза чи авта, ані не впаде в криницю, ані не підпалить хати. Тут не бавитиметься у бруді й поросі, не валятиметься у калюжах та придорожних ровах. Навпаки, чистенько вмита, зачесана й прибрана буде перебувати на сонці, в лісі, чи в полі, на свіжому повітрі, або підчас дощу у просторій, чистій, вивітреній кімнаті. А сонце, свіже повітря, чистота й рух — це необхідне для здоровя дитини. У садку діти навчаться різних забав і ігор, але це не будуть дикі забави, у які нераз граються залишені без опіки діти, що полягають на бійці, киданні камінням, чи болотом, що інколи кінчаються нещасливим випадком, але це будуть гарні забави зі співом, що аж любо подивитися. Тут навчаться діти стояти в ряді, маширувати двійками, навчаться грати мячем, колісцятами і т. п.

Поруч забав садівничка навчить їх теж співати гарних пісень, гарних віршиків, розказуватиме їм цікаві казочки й загадки та навчить любити рідний край. Витинатимуть тут діти різні фігурки з кольорового паперу, ліпити з глини, рисувати. Приготуються теж до виставки й до дитячого попису. І як то радується потім батькам серце, коли на закінчення дитячого садка, бачать, як то багато їхні діти навчилися. Чи ж це не краще Й корисніше, ані ж мали б ці діти на вулиці навчитись співати поганих пісень, чи проклонів. А так розвивається у забаві дитячий ум і коли воно піде пізніше до школи, скільки то вже буде вміти.

Поруч того навчаться діти точности, послуху й дисципліни. У садку всі зайняття мають свій визначений час, на забаву, на відпочинок, на прогульку і т. п. Діти навчаться точно приходити до садка й повертатися додому. Навчаться на приказ ставати в ряд, маширувати, зачинати й переривати забаву. Виробиться у дітей замилування до порядку й чистоти, виробиться теж почуття обовязку й замилування до праці. Перебувати постійно в гурті своїх товаришів діти навчаться співжити зі собою, співпрацювати, підпорядковуватися взаємно, обмежувати свої забаганки на користь інших; у такий спосіб виробиться в них почуття товариськости й суспільний зиск.

У той спосіб і виховується дитина не лиш для себе й батьків, але й для народу. Бо нарід складається з одиниць і які одиниці, такий і загал. Бачимо отже, які великі користі приносить дитячий садок. Найкраще переконаємося про них, коли порівняємо нашу власну дитину після покінчення садка з тим, якою вона була перед приходом до садка, або коли порівняємо дітей, що були в садку з дітьми, які ніколи до нього не ходили.

Через те наші батьки-селяни повинні подбати, щоб у кожному селі був необхідно бодай один дитячий садок. Усі заходи, зусилля й видатки, звязані з тим є нічим у порівнянні з користями, які дає садок і сторицею оплатяться.

Тому поставмо собі гасло: "У кожному селі — дитячий садок!".

В. Б.

Рідна земля