◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Дирекція руско-народного театру подає до відомости публику, що театр переїхав з Хирова, де було знамените поводженє, до Устрик і дасть там чотири представленя. Відтак переїде театр до Перемишля.

Концерт в Тернополи даний на будову тамошної Бурси рускої удав ся знаменито. Обширна саля "Сокола" була битком набита публикою рускою з околицї та й з міста і значним числом публики польскої. П. Ол. Мишуга відспівав знаменито пісню Вахнянина "Помарнїла наша доля" і Монюшка "Dwie zorze", а панна С. Крушельницка кілька народних пісень, найбільше одушевивши публику піснію "Ой місяцю місяченку". Коли п. Мишуга відспівав пісню "Помарнїла наша доля", комітет Бурси під проводом д-ра Вол. Лучаківского вручив єму на естрадї лавровий вінець з написію: "Артистови-землякови" і т. д. На дотичну промову відповів артист: "За подане менї від серця — від серця дякую". Концерт принїс — кажуть — 400 зр. чистого доходу. [Вчера п. Мишуга виступав в театрі Скарбка в опері "Паяци". На представленю був гостячій у Львові архикн. Людвик-Віктор і щиро оплескував спів п. Мишуги].

Архикнязь Людвик Віктор пpиїxaв оногди до Львова. Вчера по полудни оглянув архикнязь архикатедральну церков св. Юра і митрополичу палату.

Громадний перехід на протестантизм. Зі Зноймна на Мораві доносять, що в місцевости Денген, положеної над границею Морави і Австрії долішної а населеній Чехами, перейшла значна часть мешканцїв на протестантизм. Приводом до сего переходу має бути обставина, що громада не хотїла дати грошей на нові парохіяльні будинки, котрих будови домагав ся місцевий парох.

Град. Дня 1 н. ст. червня навістила село Чехи, в брідскім повітї, сильна буря з градом. Град не був великій, але рясний і знищив не лише засїви але й трави. Ще другого дня лежав град купами в селї між будинками. Буря навістила села Цїшки, Чехи і Заболотцї. В Чехах і Цїшках був град найряснїійшій.

В Кропивнику старім коло Дрогобича убив лїсничій рися в тамошних лїcax.

Женщини повітовими лїкарями. Правительство Босни і Герцеговини розписало конкурси на місця жінок лїкарок по всїх містах повітових. Річна пенсія виносить 1000 зр., до того активальний додаток 400 зр. і на мешканє відповідно до місцевих обставин 200 до 300 зр.; окрім того кошти подорожи на місце. Компетувати о сі посади можуть жінки з Австро-Угорщини, Нїмеччини, Швайцарії, Голяндії і Норвеґії. Виказати ся треба дипльомом доктора медицини, взглядно свідоцтвом з медичних испитів державних, де они управняють до публичної практики [н. пр. з Швайцарії]. Першеньство будуть мати ті женщини, що викажуть ся знанєм бодай одної славяньскої мови. Поданя треба вносити до "Rеichs-Finanzministerium fur Angtlegenheiten Bosniens und der Herzogowina" у Відни. — Нема сумнїву, що небавом по так важнім урядово зробленім переломі наші медичні факультети будуть для жінок доступні. Хто може, у кого охота є, нехай образує дївчат посилаючи до висших шкіл. При обсадї згаданих посад наші кандидатки були би безперечно найбільше увзгляднені, бо вже й нинї значна часть цїлого босаньского персоналу урядничого наші рускі люде. Ґімназії жіночі истнують до тепер у Відни, в Будапештї і в Празї. Их характер поки-що приватний з шестилїтним часом науки і лише испит зрілости будуть кандидатки складати в публичних заведенях. — Слободан.

Наслїдки слоти дають ся вже чути. Зелїзниця державна доносить, що вчера перервала вода насип зелїзничій між Гаями а Дрогобичем. З тої причини мycїв бути застановлений рух особовий і товаровий на згаданім шляху. Перерва буде тревати имовірно 48 годин.

Нова фабрика. Спілка галицких і анґлійских капіталістів нaфтapiв хоче ще сего року вибудувати на одній з зелїзничих стацій в лїськім повітї фабрику бочок до нафти, т. зв. бочок "американьских". Имовірно вибудує ся згадана фабрика в Вільшаници. Основний капітал підприємства виносить 420.000 зр. Фабрика буде виробляти около 500 бочок тижднево. Букового дерева доставлять лїси в Солинї і охрестности. В тих лїcax побудує ся кілька парових тартаків для різаня тертиць. Сама фабрика буде гнути дошки, робити з них бочки, вироблювати зелїзні обручі і т. д. — Копальня нафти Іос. Віктора будує до стації зелїзничої в Вільшаници нафтопроводи рурами. Се буде другій провід сего рода на тій зелїзници для експедиції нафти.

Дрібні вісти. Вчера рано відбуло ся у Львові вінчанє п. Єротея Пігуляка, професора і посла з Черновець, з панною Єленою Чомкевичівною дочкою священика з борщівского. Яко свідки вінчаня була родини панни молодої п. Дим. Глиньскій, урядник дирекції домен і лїсів і посол Юліян Романчук. — В Градци помер оногди фельдцайґмайстер бар. Рінґельсгайм властитель львівского 30 полку піхоти.

Дѣло