◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

З Риму доносять телєґрафічно, що зараз по поворотї епископів руских до краю будуть оголошені ухвали руского синоду церковного з минувшого року.

З Добромиля доносять, що дня 30 н. ст. мая надибано в новім закопі сільном в Ляцкім в глубинї 95 метрів на обильні поклади соли. Закоп сей почали копати перед 1½ роком, сіль довго не показувала ся і вже говорено о закритю салин в Ляцкім, тож коли тепер відкрито поклади соли, розійшла ся вість о тім блискавкою по околици, бо згадана солеварня єсть важним жерелом заробку для доохрестних селян.

"Маm żal do pana hrabiego!" — отсе перши слова отвертого листу, якій видав п. Емиль Торосевич до ґр. Станислава Баденіого. Сей лист має бути епільоґом траґі-комедії, яка зачалась вид поставленя і мотивованя внесеня о 3.000 зр. субвенції на місії у всхідній Галичинї. П. Торосевич має жаль для того, що pan hrabia яко референт внесеня, придїленого до комісії буджетової, запропастив цїле внесенє. П. Торосевич пересвідчений о моральній далекосяглости свого внесеня, тож гадає, що причиною запропащеня внесеня могло бути лиш хиба драстичне мотивованє при першім читаню. Але єсли би справдї було причиною, то тогдї мусїли би — після гадки п. Торосевича — зложити мандати посольскі ті всї, що nie umieją prawdy obwijać w bawełnę i walczą z podniesioną przyłbicą. Дїйстно, ми радили би п. Торосевичеви зложити мандат посольскій, бо дальша єго посольска дїяльність може принести єму лиш моральну шкоду, позаяк підносячи раз-у-раз przyłbic-у до walki можна собі дуже "витерти" чоло. Вкінци мусимо зазначити невдячність п. Торосевича, що в сїм листї отвертім не висказав подяки за прихильні слова руского посла д-ра Окуневского, котрий радив відослати внесенє до дирекції пропинаційної, а та дирекція була би дала бодай яку небудь резолюцію і не була би полишила п. Торосевича в непевности, яка причина, що всї глумлять собі з єго внесеня.

В монетарни віденьскій вибивають дальше нові гроші. До кінця мая с. р. вичеканено 74 міліонів корон в штуках по 20 корон, звиж 12 міліонів срібних корон, дальше півчетверта міліона корон по 20 сотиків, звиж міліон корон по 10 сотиків, 250.000 корон по два сотики і 140.000 корон по одному сотикови. Отже доси вибили грошей на 91 міліонів корон. Після проґрами роботи має віденьска монетарня сего року вибитя 218 міліонів корон.

Самоубійство зі страху перед жінкою. В Кучурові малім на Буковинї посварив ся господар Олекса Петрачек з своєю жінкою. Розлючена жінка вихопила кіл з плота і почала ним немилосердно обкладати чоловіка. Петрачок став утїкати, а жінка пустила ся за ним та приперла єго коло кирницї. Тогдї чоловік, не маючи де подїтись перед Ксантипою, скочив у кирницю і утопив ся.

Упадок Чернівцїв. Черновецка Gazeta Polska пише, що в послїдних десятьох лїтах дуже змінили ся відносини економічні Чернівцїв на гірше. Столиця Буковини, котра перед замкненєм границї румуньскої славила ся добробитом завдяки перевозової торговлї зі Всходом попадає нинї з кождим днем в що раз більшій застій і сходить до ряду біднїйших міст провінціональних. Ознакою сего недостача всякого руху торговельного і упадок колись найповажнїйших фірм купецких. I так сими днями рішив випродати свій склеп а відтак замкнути єго купець Шульц, маючій чоловік, що від 18 лїт мав одну з найбогатїйших ґалянтерійних торговель. Причиною сего поступку має бути непоплатність торговлї.

Нова ґазета. В Стрию почала виходити з днем 1 н. ст. червня нова ґазета двотижднева Gazeta Stryjska під редакцією адвоката д-ра Іосифа Билини. Напрям сеї ґазети єсть подібний до напряму Dziennik-a Polsk-oгo.

Дрібні вісти. В Кракові промував ся на доктора фільософії sub auspiciis imperatoris студент фільольоґії Станислав Витковскій. — В Цвитовій під Журавном помер Венедикт Ольшевскій, посесор того села. — В Теребовли умер в 72-ім роцї житя кс. Гавріїл Ковальчик игумен ПП. Кармелітів — Рада надзираюча краківского товариства обезпечень поручила дирекції товариства, щоби тая розпродала ключ підгаєцкій поодинокими фільварками. — У Львові при ул. Пекарскій розпочала ся вже будова анатомічного института під управительством инж. Левиньского.

Дѣло