◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Українські товари для осередних держав.

БУДАПЕШТ, 23. мая 1918. З Берлїна доносять до "Аz Est": В останних часах відбули ся тут в присутности австрійських і угорських делєґатів дуже важні наради в господарських справах. В недїлю 19. с. м. підписано договір, в якім контраґенти передають Нїмеччинї провідну ролю в справі набутя товарів з України і їх подїлу. По думцї сего договору запевняє Нїмеччина Австрії певну скількість збіжа. Инший розпорядок говорить, що велика скількість худоби, яку дістане Нїмеччина з Румунїї, має перед відісланєм відживити ся на угорських левадах.

Польща по Днїпро.

Поляки зрікають ся Галичини?

ЛЬВІВ, 24. мая 1918. Полякам здаєть ся, що всї полїтичні подїї світа oбертають ся довкруги польської справи. Так і послїдний зїзд в головній нїмецькій кватирі присвячений був — на їх думку — в головній мірі польському питаню. А вислїдом того зїзду мало би бути pішенє про велику Польщу або що найменше Австро-Польщу з неподїльним Польським Королївством з Галичиною, лїнїєю Буга.

Мало лїнїєю Буга. Польські хорі мрії сягають по Днїпро. Про се дізнаємо ся з кореспонденції Еріха Домбровського, співробітника "Веrliner Tageblatt-у" про погляди польських полїтиків у Варшаві на польську справу. Між иншим говорив з кореспондентом берлїнського дневника директор полїтичного департаменту у варшавськім кабінетї кн. Радзівіл. О скільки вірити словам кн. Радзівіла, нинї мало хто з Поляків бажає собі австро-польської розвязки, тільки злуки Польщі з Нїмеччиною. З огляду на те — говорив кн. Радзівіл дальше — треба би Полякам зректи ся Галичини, а за те вони дістали би відшкодованє в областях Білостока і Гродна. Що більше! Тому, що Поляки — мовляв — дуже приязно відносять ся до білоруського самостійницького руху, був би утворений білоруський автономний край з природними границями Двини і Днїпра очевидно під протекторатом Польщі, з признанєм Білорусії польською сферою інтересїв.

Кн. Радзівіл прочитавши ту свою розмову, переказану п. Домбровським в "Вerliner Тageblatt" злякав ся своїх слів. Зректи ся Галичини за области на схід від Нарви і Буга — сего за богато. І тому урядове варшавське бюро пресове розсилає отсе спростованє кн. Радзівіла, що його слова лихо зрозумів нїмецький журналїст: а саме неправда немов би кн. Радзівіл годив ся міняти етноґрафічно польські области на схід від Нарви і Буга зa инший етноґрафічно польський краї (читай: Галичина). Нї — пише польське пресове бюро — Польщі належить ся і польська Галичина і польський край на схід від Буга. Такими фантазіями розвеселяє польську суспільність пресове бюро варшавської ради мінїстрів.

Суд над царем.

МОСКВА, 21. мая 1918. "Наше Слoвo" (давне "Pycскоє Слово") доносить: Установлено большевицьку кoмiсію під проводом Криленка, як суд над бувшим цapем, проти якого піднесено обжалованє за спричиненє зміни законів думи, за незаконне ужитє публичного гроша і инші проступки. До Тобольска вислано ескорту лотишських стрільцїв, щоби бувшого царя спровадити до Москви.

На заходї.

БЕРЛЇН, 23. мая (Вольф) Урядово: В oбласти Кеммель тривала далї скріплена боєва дїяльність. На инших фронтах в деяких відтинках боєва дїяльність віджила доперва вечером. В ночи жива дїяльність Французів на західнім березї Аври. Кілька разів відперто наступи неприятеля і приведено полонених з власних розвідок. На боєвища над Лї зістрілено вчера між ин. три американські лїтаки. Напади ворожих лїтаків на бельґійську область, які в останних часах помножили ся, завдали цивільній людности важкі шкоди і втрати. Успішним бомбардуванєм з воздуха знищили ми великі ворожі маґазини мунїції на північний захід від Abbеvіlle. Обкинено бомбами Париж.

Дїло