◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Конференція членів філії руского товариства педаґоґічного відбуде ся в урядї громадскім в Щирци дня 1 н. ст. червня с. р. о годинї 1-ій. Порядок дневний: 1) Відчитанє протоколу з послїдної конференції. 2) Відчит о новій правописи шкільній. 3) Відчит о родах щіпленя дерев овочевих. 4) Внесеня членів. — Від видїлу філії руского товариства педаґоґічного в Щирци 19 мая 1893, Малицкій голова, Домазар секретар.

В архикатедральній церкви св. Юра відправить ся дня 22 н. ст. мая в понедїлок о годинї 9-ій богослуженє на интенцію рускої депутації до Риму, на котре комітет запрошує всїх Вп. путників і вірних. — Від Комітету.

Велика злива навістила вчера около 4-ої години з полудня місто Львів і околицю. При сильних громах лив дощ більше як пів години а вода залила в одну мить всї улицї та площі. Благодатна ся злива причинила ся дуже до відсвіженя львівского воздуха.

Поїзди прогулькові. Дирекція зелїзниць оголошує: Почавши від недїлї 20-го н. ст. мая с. р. будуть переходити що-денно аж до відкликаня поїзди прогулькові до Брухович і Зимної Води. Відїзд до Брухович о годинї 3 мін. 51 пополудни, поворот до Львова о годинї 8 мін. 58 вечером. — Відїзд до Зимноводи о годинї 4 мін. 13 пополудни, а поворот поїздами що-денно переходячими чч. 15 і 13, котрі виїзджають з Зимноводи о годинї 6 мін. 22 і о годинї 9 мін. 27 вечером, а приїзджають до Львова о годинї 6 мін. 36 і о годинї 9 мін. 41 вечером. Години наведених відїздів і приїздів подані після годинника львівского.

Повінь навістила Калущину, особливо село Перегиньско. В наслїдок послїдних дощів вилила ріка Лімниця і наробила богато шкоди. Перегиньско, навіщуване майже кождого року повенею, просило вже від давна о поміч. Вкінци минувшого року переведено переговори о забезпеченє берегів тої ріки в Перегиньску і зібрано в дорозї конкуренційній потрібні на се фонди. Але на жаль не було кому допильнувати роботи і длятого по послїдних дощах знов поплили хати.

Вистава худоби з преміованєм відбула ся дня 15 н. ст. мая в Рожнїтові. На виставі було мало оказів а найменше доставив их сам Рожнїтів. Рожнїтівскі господарі оправдували низькій стан плеканя худоби у них тим, що Рожнїтів єсть одинокою громадою в околици, що не має права брати сировицї для худоби. Кажуть, що сему винні торговельники соли і длятого надїють ся, що коли продаж соли перейде в руки видїлу краєвого то усунуть ся ті перепони і Рожнїтів добє ся також права побирати сировицю, а тогдї і плеканє худоби піднесе ся.

Консулят россійскій має бути перенесений з Бродів до Львова. Щоби до сего не допустити, ухвалила рада громадска в Бродах на внесенє радного Герцберґа-Френкля внести петицію до австрійского амбасадора в Петербурзї і до міністерства справ внїшних о полишенє консуляту в Бродах.

Осторога для публики. Презідія краєвої дирекції скарбу оголошує другій раз, що срібні монети двоґульденові в. ав. мають правний курс лише до 1 н. ст. червня 1893. Отже ті монети будуть лиш до 30 н. ст. мая включно приймати ся при заплатах в приватнім обігу в номінальній вартости, а взглядно в вартости на валюту коронову, числячи 4 корони за штуку двоґульденову а 50 сотиків з чверть ґульдена. — Всї каси і уряди будуть приймати згадані монети при всяких виплатах як також в дорозї виміни в вартости висше наведеній, але лише до 31 н. ст. липня 1893, однак не будуть их більше видавати. По тім речинци устає обовязок держави ті монети вимінювати.

Одна з причин еміґрації. До львівского Przеgląd-a пишуть з Покутя: Як звістно, обмежено лихву законом з 1877 року, признано єї злочином, а судьї слїдчому надано право знести лихварскі проценти. На тій основі вписав суд ипотечний в Кутах право заставу для суми 204 зр. і з відсотками по 6% від 18 падолиста 1874 на реальности ч. 440 в Кобаках, власности Гната Ильницкого на річ Фрайди Каміль. То дїяло ся в 1883 роцї. Против такої резолюції низшого суду внесла вірителька Фрайда Каміль рекурс до апеляції, котрою тогдї завідував бар. Шенк а з-відтам видано розпорядженє сиґноване датою 19 мая 1883 ч. 10.625, признаюче жидівцї від суми капіталу 204 зр. відсотки по 50%. Нинї, по безуспішнім правованю довжника з жидівкою, наріс довг самими відсотками до суми 1883 зр. 50 кр., а єсли дочислити до того капітал і кошти то не лишить ся селянинови нїчого иншого, як хиба поцїлувати землю, на котрій родив ся і вандрувати за океан.

Бальони на виставі краєвій. Два Французи, Марі і Сірку зголосили ся до комітету вистави з просьбою, щоби могли на виставі уладити їзду бальоном привязаним на шнурі (т. зв. бальон captif) і на бальонї вільнім. Комітет не дав ще доси відповіди на се предложенє.

Дѣло