[Розправа судова против Румунів за побитє польских "соколів". — Справи товарискі.]
Дня 10 н. ст. мая розпочала ся тут розправа судова против тих Румунів, що то в липни тамтого року побили були в готели Вайса тутешних і приїзжих "соколов" польских. Розправу веде судья Якубович, обжаловує авскультант Баєр, а обжалованих боронить д-р Селескій. На лаві обжалованих сидить кількох академиків-Румунів, котрі зізнають по румуньски, і кільканацять поліціянів, з котрих більша часть зізнає по нїмецки і по руски а один по польски, та два міщане, котрі в часї бійки були ще в службі поліційній. Академики боронять ся так, що их тогдї в огородї Вайса не було, а коли хто був, то не кидав склянками. Поліціяни зізнають, що Поляки були дуже пяні, а з них нїхто шаблї не виймав. Поліцію кликали і Поляки і Румуни. Поляки забарикадували вхід і не випускали Румунів, для того поліція мусїла робити порядок. Оборонець хотїв, щоби розправу відложити, бо він не мав часу переглянути акти своїх клієнтів, однакож судья того не увзгляднив. По полудни того самого дня переслухано свідків. Що дальше буде, не можна передвидїти, бо не всї обжаловані, пошкодовані та свідки явили ся на розправі.
[Прим. Ред. Розправу таки відложено. Коли деякі свідки зізнавали, що Румуни прозивали Поляків, кричали "pereat Polonia!" та били "соколів" склянками, і коли один свідок назвав по имени трех поліціянтів, котрі били шаблями барона Ив. Капріого, оборонець обжалованих, адвокат Селескій, хотячи ослабити зізнаня свідка, сказав, що свідок длятого так зізнає, бо барон Капрі обіцяв виробити єму посаду поліціяна. Судья удїлив за той висказ нагану д-рови Селескому. Селескій в розяреню оскорбив судью, закидуючи єму сторонничість. Тогдї судья виключив д-ра Селеского від оборони, візвав обжалованих, щоби найшли собі иншого оборонця і відрочив розправу на час необмежений.]
У нас з весною настав рух в товариствах. Академічні товариства, котрих тут більше як 12, розпочали прогульки та забави. Руске академічне товариство "Союз" загадує також устроїти прогульку та забави, але аж десь в червни.
Незабавом буде отворена ново-реставрована кругольня при "Народнім Домі", де вечером збирають ся тутешні Русини на пиво та на забаву, а кругольня приносить значнїйшій дохід для Народного Дому.
Ходять слухи, що тутешні женщини-Русинки хотять утворити жіноче товариство. З внесенєм посла Окуневского в галицкім соймі о заведенє жіночої ґімназії всї? тут симпатизують. Коли-б се була ґімназія руска, могли би з неї користати і Русинки буковиньскі, — з польскої очевидно не користали би.
Corso черновецке повне вже що вечера публики. Volksgarten і огород ботанічний уже впоряджені, всюди бачить цвіт різнородних тут зібраних племен: славяньского, романьского, германьского, мадярского, семітского та циганьского. Заїзжому сюда оно импонує.
Я. Д.
Дѣло
15.05.1893