◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

В справі вигнаня посла Том. Розвадовского з Россії доносять до львівского Przegląd-y такі подробицї: В четвер дня 4 н. ст. мая прибув дому п. Розвадовского в Гонятинї, ґубернїї люблиньскої, начальник земскій в супроводї численної сторожи земскої і перечитав єму комунікат ґубернатора люблиньского ч. 1405 з дня 5 н. ст. мая 1893 р. такого змісту: "Ґенерал-ґубернатор варшавскій порозумівшись з товаришем міністра справ внутрішних приказує видалити австрійского підданого Томислава Розвадовского разом з женою, з границь держави россійскої безповоротно, з причини підозріня о неприхильний настрій для правительства. Розказую дальше заборонити вступу в границї держави трем єго синам. Розказую видалити безповоротно австрійского підданого Игнатія Лабиньского, економа в Гонятинї, Антона Бужинского фірмана — а управителя маєтности Озів, россійского підданого Фр. Ґутковского, видалити зараз з дотеперішної посади і засудити єго на примусове дволїтне мешканє у внутрішних ґуберніях". Відпису ceгo засуду не доручено п. Розвадовскому мимо єго просьби. Зажадано також, щоби п. Розвадовскій разом з иншими особами, обнятими засудом зараз дім опустили. П. Розвадовскій, хотячи упорядкувати заряд господарства просив бодай о 24-годинну проволоку, але на се не хотїв позволити офіцир і примусив п. Розвадовского виїхати в супроводї сторожі за кілька годин. Наочні свідки оповідають, що офіцир, котрому поручено сповненє приказів поступав вправдї твердо, не уступав в нїчім, але поводив ся з цїлою чемностію образованого і порядного чоловіка.

П. Теодор Соневицкій, родом з Бережан, одержав на університетї краківскім ступінь доктора медицини.

Будова тунелю в Вороненцї поступає на перед. Сими днями окінчено першій перстень тунелю, довгій на 6.3 метрів. При будові заняті 150 робітників. Взагалї на цїлій лінії Станиславів-Вороненка розпочались уже роботи. Місцевости як Тартаків, Ворохта і ин. перемінили ся в наслїдок напливу робітників на правдиві місточка.

Зміна власности. Фільварок Ямне, в повітї каменецкім, купив від п. Володисл. Лодиньского п. Ив. Пайґерт, властитель Стрептова.

Нові гроші. Wiener Ztg. оповістила, що почавши від 16 н. ст. мая будуть пущені в обіг однокоронівки.

В честь презеса кола польского п. Яворского відбув ся оногди на стрільници пир, в котрім взяло участь звиж сто осіб, польскі посли з сойму і ради державної, посол познаньскій кн. Вит. Чарторийскій і чотири Русини: митроп. Сембратович, посли до ради державної Барвіньскій та Охримович і посол соймовий д-р Савчак. На пирі промовляли: маршалок кн. Сангушко в честь Яворского, Яворскій в честь сойму в руки маршалка, ґр. Войт. Дїдушицкій на "kochajmy się" з Познаньцями, а кн. Чарторийскій на честь Польщі. Всї промови були на скрізь політично-патріотичні польскі. Чотири Русини, що явились на тім пирі, взяли в нїм участь очевидно не яко заступники Русинів, але яко личні почитателї п. Яворского.

Арештованє робітників. Зі Станиславова доносять, що дня 1 н. ст. мая удали ся три робітники до Товмача, щоби там взяти участь в довірочних зборах робітничих. Их арештовано ще перед зборами з причини, що не мали при собі лєґітімацій. В товмацких арештах передержано их десять днїв і відставлено в оковах до Станиславова.

Нова секта в Россії. Від якогось часу появляють ся в россійскій прасї вісти про нову секту реліґійну в ґубернії кіївскій, названу "мальованщиною" від свого основателя маломіщанина Мальованого. Слїдство переведене комісією, установленою ґенерал-ґубернатором ґр. Игнатєвим кинуло трохи світла на сю нову появу на поли реліґійнім. Один член комісії психіятер проф. Сикорскій так схарактеризував тую секту: Члени єї старають ся кожде бажанє, кожду пристрасть придавити, щоби в той спосіб віддалити від себе кожде занепокоєнє і зворушенє, взагалї все, що може обмежити супокійний настрій душі. В такім положеню перестає чоловік хотїти і бажати, але рівночасно не має нїякої иніціятиви; він вижидає рівнодушно річей які Бог зішле. До того приходить ще віра в близькій конець світа, котрий вправдї світа не знищить, але виведе чоловіка з "Єгипту роботи". В безнастаннім вижиданю страшного суду, попродали сектярі своє майно, покинули хлїборобство і від того часу жіють в найбільшій контемпляції. "Вид сих людей", замічає проф. Сикорскій, "доводить до пересвідченя, що ті маси людей оповиті як хоробливою так і дитинною легковірностю". Прояви душевного розстрою, галюцинації і корчі, особливо підчас реліґійної екстази, лучають ся між ними дуже часто. Проф. Сикорскій додає, що єсть се новий примір тих психопатичних недуг (танець Віта, Хлистовщина в Россії і ин.), котрі в исторії не суть рідкі.

Поліція краківска — як звістно, розвязала була дня 25 марта збори соціял-демократів в Кракові длятого, що не всї з пятьох скликуючих збори знали участників зборів лично. Потім видала поліція процес всїм пятьом скликавшим ті збори, а то Ант. Маньковскому, Фр. Збигневичеви, Арт. Ґольдманови, Льву Мисьолкови і Игн. Дашиньскому, а суд засудив кождого на 25 зр. кари або 5 днїв арешту. Один приймив засуд, прочі зголосили відклик.

Средство на красу, але небезпечне а хто знає чи й успішне винайшли дві дочки одного шевця в Рогові, місточку лежачім в Познанщинї. Обі дївчата були здорові і сильні та не подобало ся им лише те, що мали надто румяні лиця. На их погляд, признакою жіночої краси мало бути блїде і стягнене лице та длятого взяли ся до лїченя. Не знати звідки прийшли они до пересвідченя, що найлїпшим средством на се єсть крейда. Они стали єї їсти і то так пристрастно, що одна из них зїла раз пів фунта крейди відразу. Наслїдки не дали на себе довго ждати. Обі дївчини стали вправдї "красні" т. є. блїді і хирляві, але рівночасно прийшла недуга, котра мимо помочи лїкарів закінчила ся смертію нерозумних дївчат.

Дрібні вісти. Цїсар дарував погорілцям громади Гнїздичів, в повітї жидачівскім, 200 зр. запомоги. — Намістник ґр. Бадені повернув вчера рано з Кракова. — У Львові помер дня 11 н. ст. мая чортківскій староста надїлений ордером Франц Іосифа і почесний горожанин міста Чорткова Іос. Невядомскій в 58 роцї житя. — З львівскої вязницї утїк Іос. Лучайко родом з Рудна, котрий відсиджував кару 1½-річної вязницї за крадїж. — В Стрию умер сими днями Роберт Тертіль, емеритований комісар повітовий в 60-ім роцї житя. — Бурмістр краківскій д-р Шляхтовскій зрезиґнував з тої посади за-для браку здоровля. — В Люблянї ум умер словеньскій писатель Іос. Цімперман в 46-ім роцї житя. — Цїсар дарував громадї Підбірє, в повітї рогатиньскім, 50 зр. на внутрішне урядженє церкви. — У Львові помер вчера на удар серцевий в 57-ім роцї житя радний міста, аптикар Андрій Кохановскій.

Дѣло