◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Товариства "Клюб Русинок", "Руска Бесїда" і "Львівскій Боян" уряджують 18 н. ст. мая в комнатах "Рускої Бесїди" вечерницї, на котрі кождий член тих товариств і их родини мають без окремих запросин вступ вільний.

Канцелярія наукового товариства им. Шевченка находить ся в каменици, де уміщена друкарня, ул. Академічна ч. 8, в подвірю на І. поверсї. Там належить зголошувати ся у всїх справах наукового товариства. Канцелярія друкарнї находить ся там-же на долинї.

Вдовичо-сирітскій фонд по священиках станиславівскої епархії виносив з кінцем марта с. р.: 1) в фондї комісії львівскої 8 зр. 59 кр.; 2) на довгах в "Общім рільничо-кред. заведеню" 10.500 зр.; 3) в комісії станиславівскій а) в ефектах 101.900 зр., б) в кавції на ефекти 100 зр., в) на книжках галицкої каси щадничої у Львові 1.700 зр., г) на книжках каси щадничої в Станиславові 1.123 зр. 52 кр., всего 115.332 зр. 11 кр. Сума тая становить коренний фонд. Крім того було в касї готівкою і книжочками щадничими 5.125 зр. 91 кр.

Огнї. В ночи на 28 н. ст. цвітня с. р. в громадї Молошковичі, в повітї яворівскім, погоріло 18 господарів. Лише половина з них була обезпечена на 2450 зр., а цїла шкода виносить 33.550 зр. Пожар повстав з неосторожности Параньки, жінки Ивана Шекана, котра вечером перед пожаром винесла на горище хати попіл з незгашеним ще углем до перехованя. — Дня 27 н. ст. цвітня по полудни в Кукизові, в повітї львівскім, бавив ся шестилїтний син Осипа Павлуса в соломі перед хатою, підпалив ту солому, сильний вітер роздув огонь, і з того вибух пожар котрий обернув в попіл 15 будинків мешкальних зі всїми господарскими річами. В огни попарила ся тяжко Катерина Квасикова і єї мусїли відвезти до шпиталю. Крім будинків згоріло ще 27 безрог, троє телят, 16 курей і 19 уліїв з пчолами. Цїла шкода виносить 25.000 зр. Лише двох господарів було обезпечених на 780 зр. — Дня 19 н. ст. цвітня с. р. вибух огонь у Юрка Малиняка в Ріїчичах, в дрогобицкім повітї. Запалила ся, мабуть з неосторожности, купa соломи на подвірю коло стайнї. Огонь обняв не лиш Малинякові будинки, але перекинув ся ще на загороди шістьох єго сусїдів і знївечив все до тла. Шкода необезпечена виносить 3269 зр. Коли той огонь гашено, нараз вибух пожар в домі Ивана Кобільника о яких 1000 кроків від дому Малиняка. Кобільник згорів також, але то хтось єго підпалив. Він був обезпечений. — В Грабівци стрийскім згоріли три загороди вартости около 2700 зр. Причина огню незнана. — В Самбірщинї були недавно три огнї: дня 24 м. м. в Татарах згоріло пять загород. Осипови Бережницкому згоріло 10 коней і 15 коров. Крім того згоріла школа, вартости 1050 зр. Була обезпечена на 1000 зр. Загальна шкода з того огню виносить 6187 зр., обезпечена лише на 2380 зр. — В Новошичах дня 26 м. м. згоріло 13 хат, вартости 3000 зр. — В Озиминї дня 28 м. м. згоріло 20 хат і 9 стоділ, вартости 3460 зр. З тих лише дві хати були обезпечені на 400 зр. В тих трех випадках причиною огню була неосторожність і куренє тютюну по шопах. — В Самборі погоріло дня 3 н. ст. мая кілька домів в жидівскій дїльници "Блїх". Підчас сего огню запалив ся і дах на будинку, де містить ся повітова дирекція скарбу, але при помочи войска удало ся ще в час придушити огонь. — Дня 8 н. ст. мая згоріла в Стрию дестилярня горівки. При ратованю пукла одна бочка спіритусу, котрий облив чотирох людей. Один з них погиб на місци, а трех тяжко попарених відвезено до шпиталю. З нещастних жертв було трех робітників зелїзничих.

Рада міска в Підгайцях уконституовала ся вкінци по двох роках провізорії в наслїдок протестів і рекурсів виборчих. На вчерашнім засїданю вибрано третій раз бурмістром нотаря Мих. Боровского.

Град. Оногди упав коло Стрия град величини лїскового оріха. Вправдї не зробив він великої шкоди, однако студїнь, котра доси панує, дуже доскулює селянам, бо паші нема а худобу треба держати по стайнях. Длятого гонять селяне худобу на торг та продають різникам дуже дешево.

Велика буря лютила ся передвчера в околици Львова. В лїсах бруховицких, власности міста Львова, наробила буря богато шкоди виломивши кількадесять дерев. Одна сосна упала на шини зелїзничі на стації в Бруховичах на кілька мінут перед приходом поїзду і перервала дроти телєґрафічні в наслїдок чого перервана була комунікація телєґрафічна на тій лінії. За янівскою рогачкою нїс вітер тілько піску, що на кільканацять кільометрів не було нїчого видко лиш блїдо-жовті хмари.

На виставу штук красних у Львові виставлено на кілька днїв адресу і євангеліє, котрі повезуть Русини в дарунку Є. Св. Папі з нагоди єго ювілею. З причини короткого часу предмети ті будуть виставлені лише до 11 н. ст. мая включно.

Нещастна пригода. Ґр. Коморовска, їдучи вчера в полудне о годинї 12½ фіякром улицею Сикстускою у Львові разом з своєю приятелькою дізнала нещастного випадку. Кінь сполошив ся, розірвав лихій віз, a обі їдучі випали на брук так нещастно, що тяжко покалїчили ся. Им подано зараз поміч лїкарску.

Повінь. В наслїдок сильних дощів вилили ріки Черемош, Сучава і Прут на Буковинї. Мости на сих ріках позривані. Такі самі вісти надходять і з Румунії. В многих місцях перервана комунікація зелїзнича.

Забобони. З Мишина в Коломийщинї доносять про такій факт: Перед двома тижднями зійшло ся в мишиньскій коршмі кільканацять господарів, між котрими був і Микола Миронюк. Стали они попивати горівку і раду радити, чому сего року так довго тягли ся вітри і морози. Хто тому винен та як тому зарадити, бо засїви готові змарніти. Рада в раду всї пристали на те, що нїхто тому не винен лише Микола Обушак з Мишина, 83-лїтний старець, котрий перед кількома тижднями помер. Він мав бути винен, бо був опиром. Таке сказали всї і найшовши виновника рішили відкопати гріб Обушака, пересвідчити ся, чи опир не жиє, утяти єму голову і вбити в серце кіл. То певно відверне всяке нещастє. Як сказали так і зробили. В ночи на 24 н. ст. цвітня пійшоь Микола Миронюк з товаришами на кладовище, відкопали гріб та втяли покійникови голову і вбили кіл в серце. Справа донесла ся до суду і дня 4 н. ст. мая пересвідчила ся комісія судово-лїкарска, що темні селяне справдї зробили таку операцію на небіщику. Виновників потягнув суд до одвічальности.

Трупа незвістного мужчини найдено вчера рано в пелчиньскім ставі у Львові. Небіщик міг мати около 23 лїт, був середного росту, білявий, одїтий в попеласту блюзу і чоботи з холявами. Судячи по білю, значенім войсковими знаками, можна догадуватись, що самоубійник належав до войска. Труп, після ореченя лїкарів, лежав у водї около двох тижднїв. — Як з слїдства показало ся називає ся утоплений Роман Скольскій і був вояком 30 полку піхоти. Скольскій утїк вже перед трема тижднями з війска і власти войскові шукали за ним від того часу.

Вибух нафти. Дня 22 н. ст. цвітня вибухла нафта на складї Мойсея Вайсгавза при улици Микулинецкій в Тернополи. Вибух був сильний, бо огонь бухав з дверей пивницї і сягав аж під дах поверхового дому, а з поміж чорного диму висунула ся стать людска, котра цїла горіла, а вибігши упала на землю. Люде прискочили, стали ратувати і побачили, що се був сам Вайсгавз. Єго заточили в снїг і так загасили на нїм огонь. Небезпечність була велика, бо в пивници було ще кілька бочок з нафтою, та якось огорожа огнева задушила огонь. Вайсгавз страшно попарений на лици, голові, руках і ногах. Він оповідав, що ходив зі свічкою заглянути до бочки, чи богато ще в нїй нафти; тимчасом нафта зараз вибухла, облила єго цїлого, а коли й друга бочка пукла, то вибух був такій сильний, що Вайсгавза викинуло аж на сходи. Ще мав на стілько памяти, що вибіг до дверей, але потім зімлїв і не знав, що з ним дальше дїяло ся. — З того часу стали в Тернополи ревідувати склади нафти і повідсилано декотрі бочки назад до фабрик, бо нафта була надто лиха.

Дѣло