◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Розправа против Леона Біломазура з Вишнївчика за очерненє тамошного пароха о. Степанова за обманенє суду і за напад на о. Степанова відбуде ся в Бережанах дня 16 н. ст. мая с. р. [В лютім розправу відложено.]
 

Общество "Академическій Кружок" прийшло в колізію з сенатом універсітету львівского. Общество внесло письмо до сенату написане в язицї росийскім, а сенат звернув письмо, жадаючи язика руского а не россійского... "Галичанин" нападає за те на сенат, бо і як же міг жадати від "Кружка" такої тяженької жертви — язика руского?!
 

З Туря коло Бродів пишуть нам: Дня 4 мая около години 5 з полудня надтягнула від заходу величезна хмара, поляв ся дощ, а громи оглушували страшним ревом. Люде були тогдї в поли, садили бараболю. І от лучив ся нещасний випадок; грім убив жінку Прокопа Сандового, молоду 26-лїтну Анну, що ледви третій рік була замужною. Шматє на нїй спалило ся і волосє на голові згоріло. Дїтей не лишила. Засїви у нас незгірші, озимина показує добре, лиш ячмена і вівси потерпіли від морозу і студени. Також і трава змерзла. І се власне біда, бо нїкуди дїнути ся з худобою. Зимою зїла усю нашу, вигнати на траву годї, а купити паші нема за що. Заробітків нема, люде бідують. Де-хто ходить копати канал, що будують єго від Туряньских Гутиск до Олеська, але там натовп людей такій, що не можна доступити. Платня лиха, бо за день тяжкої роботи ледви можна заробити 40—50 кр., а працює 300 до 400 робітників. Отже за-для того заробок упадає. А тут дорожня, ще й дров не стає. За фіру гиляк треба платити 2 зр., за трохи лїпшій опал 3 зр. Словом, така біда, що й дихати годї. — Яків Немирка, селянин.
 

З Бучача доносять, що, як бактеріольоґічні розслїди виказали: помер Чепіта на азійску холєру, а не на удар серцевий. Результат сей оповістило бучацке староство. В містї перевели д-р Гіршлєр і д-р Ляхович основну асанацію і єсть надїя, що холєра не буде дальше ширитись. — Дня 5 н. ст. мая зайшов в Настасові, тернопільского повіта, один випадок смерти серед познак подібних, після висказу лїкаря повітового, до холєри азійскої. Лїкар зарядив в селї всї потрібні средства охоронні.
 

Міст зелїзничій на Прутї в Дорі розпочав ся будувати дня 3 н. ст. мая. Міст сей буде 65 метрів довгій і буде збудований цїлий з тесаного каменя. Такого моста нема доси нїгде з виїмкою одного в Америцї і то не зелїзничого. Посвяченє угольного каменя відбуло ся дня 3 мая о 11-тій годинї з рана. Чину посвяченя довершив о. Блоньскій, місцевий парох і кс. Богдан.
 

Oгнї. Дня 20 н. ст. цвітня вечером погоpiв Иван Кучерепа в Батичах, в повіті перемискім, і притім так попарив ся, що на другій день помер. Син єго також попік ся, але лекше. Шкода виносить 3000 зр., а була обезпечена на 900 зр.
 

Ой запив син Марса, запив! Капраль від пeкapiв, широка натура при войску, розгуляв ся вчера вечером у ринку. Звістно, тут збирають ся і вистоюють у недїлю політики "низшого сорта", тут відбувають ся любовні сходини вояків з "принцизнами" і т. д., отже тут вибрав ся також підхмелений пан капраль. А що він був дуже воєнно розположений, тож взяв ся їздити камратам і некамратам туди, куди лише ложцї і чарцї дорога. Їхав і дoїxaв у руки войскової патролїі, котра попросила пана капраля з собою, щоби вияснити єму, що відновлений придержавний союз згодив ся на мир, а не на війну.
 

Д-р Таннер, звістний в цїлім світї з проб голодових, вискочив сими днями з вікна одного готелю в Лондонї і убив ся на місци. Д-р Таннер вславив ся своїм голодованєм і найшов численних наслїдувачів, з котрих Италіянець Суччі був найлїпшим, однако не дoвiв до того що Таннер. Яка була причина самоубійства не знати, однако певно, що не недостаток. Д-р Таннер живив ся винайденим собою плином, котрого тайний склад забрав з собою до гробу.
 

Дрібні вісти. У Львові помер в суботу будівничій і властитель кількох камениць Фол. Дибусь в 55-ім році житя. — В Кракові помер дня 6 н. ст. мая артист-різьбар польскій Марк. Ґуйскій.

Дѣло