Селяньскій бунт на Буковинї. Властитель Комарівскої Слободи бар. Василько хотїв переорати сїножать і вислав в тій цїли свої плуги. Селяне спротивили ся сему, вийшли громадно на сїножать, а взявши з собою вили цїпи і коси приготовили ся до борби. Щоби втихомирити забуренє селян, вислано до села цїлу компанію войска.
Депутація учителїв шкіл народних зі Стрия прибула до Львова в справі своєї петиції, внесеної до сойму, о підвисшенє им платнї. Учителї в Стрию набирають тепер таку саму платню, яку им визначено ще перед 18 лїтами, коли Стрий належав до міст менших. Послїдними часами піднесло ся місто значно і настала дорожня, а учителї стрийскі побирають платню меншу як учителї в сусїдних містах Дрогобичи і Самборі, а навіть як учителї в деяких менших містах.
Роберт Домс, один з найбільших промисловцїв в Галичинї, бувшій презідент львівскої палати торговельної і промислової, бувшій властитель млина парового і бровару у Львові копалень нафтових і рафінерій в Борислави, помер вчера у Львові на запаленє легких в 79-ім роцї житя. Він оснував у Львові притулок для літератів, артистів і купцїв. Похорон відбуде ся в суботу пополудни.
Самоубійство виборче. Підчас послїдних виборів муніціпальних в Парижи позбавив ся житя робітник Едвард Даврей, лишаючи лист такого змісту: "В моїй дїльници було так богато кандидатів, з котрих кождий представляв менї свою проґраму, що я нїяк не міг осудити, котрий з них лїпшій і більше гідний вибору. Боячи ся, щоби не віддати голосу найгіршому, уважав я за відповідне позбавити ся житя".
Контрабанди. В Підкамени коло Бродів задержала сторожа скарбова звістного пачкаря Гілєля Бекеша, у котрого найшла 31 клґ. pocciйскої табаки і 9 клґ. тютюну. — В Самборі сконфіскувала сторожа скарбова у Веніямина Квартнера 15 клґ. россійского тютюну. — В Шилах коло Збаража задержано 5 селян з 82 клґ. россійского тютюну.
Проч з кринолінами! Мода суконь навіть уеманципованих жінок становить чи не найважнїйшу квестію в ихному житю. Домашний буджет виказує що року поважні суми на новий стрій, ба в знатній мірі се найбільші розходи в родинній державі. Голова і разом міністер фінансів, що взяв на свої плечі "сладостноє иго" подружя, розуміє найкрасше матеріяльне значінє моди. Але, що "иго" у него "сладостноє", а бодай треба голосити так перед світом, бо по правдї єму над головою грозить "патиночок" жінки, він не отягає ся і платить розходи на моду. А жінки вибагливі! От саме підняли ворохобню против кринолін, і оголосили вже офіціяльне своє негодованє в ґазетах. Посипали ся довженні розправи на тему непрактичности, шкоди, а навіть неморальности кринолін. Рух почав ся в Нїмеччинї, але незадовго охопить і Галичину, і ми може будемо ще свідками протестів і наших жінок...
Жінки на виставі в Чікаґо будуть радити цїлий тиждень над розвязанєм жіночого питаня. Проґрама, котру оголосили спеціяльним обіжником стремить до повного рівноуправненя з мужчинами, бо дотикає становища жінок в справах соціяльних і політичних. По нарадах відбуде ся богослуженє, котре відправлять жінки-священики. Між иншим на порядку дневнім стоїть питанє жіночого строю, котре мабуть найбільше заинтересує участниць. Звістно стрій для жінок, се найдразливійша квестія в их житю.
Чи можна ґеорґінії вплїтати в китицї цвітів? Професор женив ся і замовив у огородника для молодої китицю за сїм марок. Се було в осени, то-ж і не пора на гарні цвіти, а особливо на рожі. Огородник уложив за для того в китицю кілька білих ґеорґін. Коли-ж професор передавсь сю китицю своїй судженій, она звернула єї назад з докором, що їй нїяково з білими ґеорґініями йти до церкви на вінчанє. Професор рад не рад проглотнув гірку пигулку, відіслав китицю огородникови і не хотїв заплатити грошей. Тогдї огородник обжалував професора перед судом. Суд не могучи поладнати сеї справи, візвав фахових знатоків і ті орекли, що ґеорґінії не годять ся в китицю для молодої. Очевидно, такій засуд невдоволив огородника, і він відкликав ся до висшого суду. Але і ту признали, що ґеорґіням нема місця в китици для молодої. Отже друга инстанція казала відступити огородникови від обжалованя і засудила єго на 300 марок коштів.
Дѣло