Чим зла невизначеність

Навіть при відсутності криз, воєн та серйозних катаклізмів збільшення невизначеності несе серйозні ризики для економіки.

 

 

В англійській мові є популярний вислів – May you live in interesting timesЩоб ти жив в цікаві часи»), походження якого часто пов'язують з давнім китайським прокляттям. І хоча китайські витоки цього виразу вельми дискусійні, його суть точно відображає вплив невизначеності на наше життя. Безсумнівно, «цікаві» часи – часи криз, збурень і невизначеності – сильніше привертають увагу істориків, дають більше поживи для розуму економістів, створюють нові можливості для стрімкої політичної кар'єри і швидкого збагачення. Проте за ними значно приємніше спостерігати зі сторони, і мало хто погодиться проміняти своє мирне, спокійне і доволі передбачуване життя в «нудний» час на ці нові можливості і незмінно супутні їм високі ризики.

 

Не дивно, що такі «цікаві» часи несприятливі для економічного зростання. І навіть у відсутність криз, воєн і серйозних катаклізмів збільшення невизначеності несе серйозні ризики для економіки. Серед відносно недавніх прикладів таких негативних шоків можна назвати складні переговори і досі незрозумілий сценарій виходу Великої Британії з Євросоюзу, загрозу введення нових санкцій з боку США для російських компаній або стрибок волатильності на світових фінансових ринках на початку лютого цього року, багато в чому пов'язаний із зростанням невизначеності щодо подальшої грошово-кредитної політики ФРС.

 

Для вимірювання і об'єктивнішого уявлення про макроекономічну невизначеність економісти використовують цілу низку показників. Найвідомішим, мабуть, є «індекс страху» – індекс VIX, що відображає ринкові очікування 30-денної майбутньої волатильності фондового ринку США та розрахований на основі цін опціонів на індекс S&P 500.

 

Але і VIX, і RVI націлені на вимірювання невизначеності на фінансових ринках і не завжди адекватно відображають невизначеність макроекономічну. Так, обвал фондового ринку в США в чорний понеділок 19 жовтня 1987 року викликав сплеск волатильності на основі індексу VXO (попередника VIX), але не мав практично ніякого впливу на невизначеність майбутньої динаміки макроекономічних показників – ВВП, інфляції чи безробіття. І навпаки, період рецесії з 1980 по 1982 рік був відзначений високою макроекономічною невизначеністю, в той час як «індекс страху» залишався відносно низьким. В роботі «Measuring Uncertainty» економісти Кайл Хурадо, Сідні Людвіґсон і Серена Нґ запропонували новий індекс макроекономічної невизначеності, отриманий на основі розрахунку умовної волатильності помилок прогнозу великої кількості макроекономічних показників США. Цей індекс в цілому сильно корелює з «індексом страху», але краще відображає загальну непередбачуваність макроекономічної динаміки.

 

Ще один цікавий показник невизначеності був запропонований Скоттом Бейкером, Ніколасом Блумом і Стівеном Девісом у статті Measuring Economic Policy Uncertainty. Цей індекс – Economic Policy Uncertainty (EPU) – вимірює невизначеність економічної політики та розраховується на основі частоти спільного згадування слів «економіка» і «невизначеність» у контексті обговорення економічної політики на сторінках 10 провідних друкованих видань у США. Цікаво, що цей показник також сильно корелює з VIX, але в цілому він краще вловлює зростання невизначеності, викликане президентськими виборами, бюджетним процесом або військовими кампаніями.

 

Економічні дослідження підтверджують негативний вплив макроекономічної невизначеності на економічне зростання. Можна виділити три основних канали такого негативного впливу. Перший з них – це ефект реальних опціонів. Як відомо, багато інвестиційних проектів несуть з собою незворотні витрати – витрати, які неможливо відшкодувати, якщо з якоїсь причини вже реалізований проект буде згорнуто. При цьому в умовах зростаючої макроекономічної невизначеності збільшується ризик того, що новий проект виявиться збитковим, і, отже, зростає ймовірність втратити частину вкладених коштів. Це може спонукати інвестора скасувати реалізацію проекту або відкласти його до часів, коли невизначеність знизиться. Іншими словами, зі зростанням невизначеності зростає і цінність реального опціону на відтермінування початку проекту. Очевидно також, що така реакція інвесторів веде до зниження поточної інвестиційної активності, що згубно впливає на економічне зростання. Так, згідно з недавніми оцінками Банку Англії, за рік після референдуму щодо виходу з ЄС через зростання невизначеності Великобританія втратила 3-4% інвестицій в номіналі.

 

З подібних причин в умовах зростання «індексу страху» компанії починають відкладати наймання нових працівників, бо їхнє звільнення в майбутньому в разі негативного розвитку подій принесе витрати, пов'язані з виплатою вихідної допомоги і компенсацій. Це також негативно позначається на зайнятості, продукції і доходах населення. Але треба мати на увазі, що після ліквідації джерела невизначеності економічне зростання може значно прискоритися: компанії можуть скоординовано приступити до реалізації відкладених інвестиційних проектів і запланованого раніше розширення штату співробітників.

 

Другий канал пов'язаний із заощадженнями з мотивів обережності. Під час зростаючої невизначеності, збільшення ризиків розвитку кризи і падіння доходів в майбутньому населення починає накопичувати заощадження на чорний день і неохочіше бере гроші в кредит, тим самим скорочуючи поточні витрати на товари та послуги. Така ощадна модель поведінки призводить до зниження споживчого попиту і, відповідно, також негативно впливає на економічне зростання.

 

Третій канал пов'язаний з роботою фінансових ринків. Зростання волатильності викликає падіння цін на ризиковані активи, збільшує кредитні спреди, створює проблеми для банківського сектора та ускладнює доступ населення і фірм до кредитних коштів та фінансування. Це також негативно впливає на споживчий та інвестиційний попит, викликаючи уповільнення економічного зростання.

 

Як правило, макроекономічна невизначеність різко зростає в періоди економічних криз. І хоча сама по собі вона нечасто є основною причиною криз, описані ефекти можуть значно посилювати кризові явища і серйозно ускладнювати проведення стабілізаційної макроекономічної політики.

 

 


Валерий Черноокий
Чем плоха неопределенность
Ведомости, 13.03.2018
Зреферував О.Д.

14.03.2018