(3 пригоду 25-ліття української марки).
Одною з найбільше поширених книг у світі можна вважати хіба мірочний каталог. Незалежно від розмірів і місця появи, українська поштова марка займає в усіх марочних каталогах досить багато місця, що свідчить про її не абияке значіння у філателістичному світі. Перші "свої" марки в Україні були, власне, марки земської пошти, що їх видавали 43 земства в 1866-1916 рр. для місцевого вжитку, де не було відділів загально-державної пошти. Перші марки самостійної України вийшли в літі 1918 р. в Києві. Була це серія п’яти вартостей — 10 і 20 шагів — проєкт Антона Середи — 30, 40 і 60 шагів — проєкт Юрія Нарбута — на білому папері, не зубковані, на кожній напис "Українська Народня Республіка" і на всіх, крім 50-ти шагових, тризуб. Але ще раніше (липень 1918) ці марки-шаги пущено в обіг в Україні, як дрібні гроші, на підставі закону Центральної Ради з 18. IV. 1918 р. Вони були зубковані, на твердішому папері, а на другому боці кожної марки (без клею) напис — "Ходить нарівні з дзвінковою монетою", а над тим тризуб. Пізніше вийшла ще одна марка на 20 гривень, з написом "Українська Держава", але вона попала в обіг переважно на Поділлі в 1919 р., вже після евакуації Києва.
Законом з 20. VІІІ. 1918 р. міністерство пошт наказало "наложити герб Української Держави" на російські марки, що з 1. IX. 1918 р., без передруку, не мали вже ваги в Україні. 27. VІІІ. 1920 р. в Tapнoві влада УНР постановила стягти з обігу всі попередні видання марок на місце їх видала серію нових з таких 14 вартостей: 1 гривня — малюнок тризуба, 2 гр. — дівчина з прапором, 3 гр. — сільська хата зі садком, 5 гр. — воли з возом, 10 гр. — Б. Хмельницький, 15 гр. — І. Мазепа, 20 гр. — Т. Шевченко, 30 гр. — П. Полуботок у кайданах, 40 гр. — С. Петлюpa, 50 гр. — козак-бандурист, 60 гр. — будинок Центральної Ради, 80 гр. — козаки на байдаках, 100 гр. — пам'ятник Володимира В. в Києві, 200 гр. — поле і вітряк. Ці марки всі зубковані, з багатою українською орнаментикою. Проєкт для 2, 3, 30, 50, 80 і 200 гривень робив М. Івaсюк. Але це видання не встигло вже попасти в обіг. Того ж року (І. VІІ) в Тарнові вийшла ще одна серія з 16 марок — передруки різних вартостей на шагах і гривнях. Це т. зв. Українська "Кур’єрсько-польова пошта".
В ЗУНР лишилися в обігу австрійські марки, передруковані тризубом. А проте й тут було кілька українських видань — львівське, коломийське, два станиславівських, віденське. В Хусті, в день відкриття Першого Сойму Карпатської України 15. IІІ. 1939 р., вийшла пам'ятна марка в 3 кор. синя, на жовтавому папері, зубкована, а на ній — стара дерев'яна церква в Ясінні. Були ще й інші поштові видання, як листівки, гербові фіскальні марки, видання польової пошти, а пізніше еміґрантські — на 950-ліття хрищення Укpаїни, Національний Фонд, з нагоди 20-ліття Пласту, С. Петлюра, А. Лівицький та інші.
В зв'язку з голодом в Україні 1921-1922 pp., большевики видали мистецьку серію марок у вартості: 10 карбованців плюс 10 крб. (Україна в боротьбі з голодною смертю), 20 крб. плюс 20 крб. (T. Шевченко), 90 крб. плюс 30 крб. (селянин виривається з обіймів смерти) і 150 крб. плюс 150 крб. (українська селянка роздає голодним хліб). На кожній марці напис — "Пошта УССР" — "Допомога голодуючим". Тому, що ці марки допущено до продажу лише в 6 більший містах України і то аж між 25. VI. і 15. VII. 1923, коли вже голод в Україні втих, то вони появилися в дуже малій кількості — всього їх видрукувано 850 тисяч. Виходить, що большевики не мали на меті допомогу голодуючим, а філателістичну спекуляцію. До речі — це єдині українські поштові марки українською мовою і з українською валютою, що вийшли офіціяльно в імені Української Радянської Республіки.
Коли yкpаїнське військо зайняло Поділля, там передруковано з наказу влади українським тризубом дві перші післяреволюційні російські марки в 35 і 70 коп. Зате знову на південно-східній частині України, над Озівським Морем, в районі Мapіюполя, дістали дві українські марки в 10 і 50 шагів російський передрук, а саме: обидві ті самі вартості — 35 і 70 коп. Як ґeн. Денікін воював в Україні, то на українських марках першої емісії — 10, 20, 30 і 50 шагів з'явились у занятих білими москалями районах московський передрук "Юг Россіи". Пізніше денікінці стягнули українські марки було з обігу, і на українських землях запроваджено демонстративно нові московські марки з гаслом "Единая Россія". Просто якась війна поштових марок!..
Все таки стягнуті з обігу українські марки взяло біле московське військо зі собою, втікаючи до Туреччини, і там деякі з старих російських марок українізованих р. 1918 українським тризубовим передруком знову "поросійщено" новим передруком зверху "Русская Почта".
Коли російські гроші падали в ціні, то пошта шукала порятунку в тім, що з копійок "робила" собі рублі, а саме — передруком слова "Руб." на копійчаних вартостях. Таким чином у Харкові деякі з українізованих в 1918 р. російських марок дістали також цей передрук (1920).
Зайнявши західню частину Поділля, поляки й собі стягнули з обігу українські поштові марки. Також чужі штемпелі на українських марках з видами Хотина та інших міст цього краю свідчать про його долю. Про подібну траґедію оповідають і марки з місцевими українськими передруками поштових контор: Сарни, Здолбуново, Почаєв тощо...
Українська поштова марка, цей дрібний прямокутний шматочок паперу справді має інтерес трохи більший, ніж тільки філателістичний. Є це разом з тим і шматочок великих і траґічних подій з недавньої нашої історії.
Д. М.
