Не встигла наскучити. Дженіс Джоплін

Її приголомшлива кар'єра тривала заледве чотири роки. Візьміть для порівняння чотири роки якогось сучасного виконавця.

Якби Дженіс Джоплін жила, то нині би відзначала свої 75-ті уродини. Може, подарувала б собі і фанам якийсь святковий концерт за участю друзів, може, плиту, на якій би співала дуетом з молодшими, популярнішими тепер колегами. Могла би вже не викликати таких емоцій, як колись. На жаль, Джоплін не встигла наскучити публіці.

Народилася в Порт-Артур в Техасі. Містечко нині хвалиться знаменитою землячкою, але коли вона там зростала, то воно не було надто привітним місцем для вразливої дівчини з мистецькими амбіціями. Під час навчання в Остіні було трохи краще. В 1962 році учнівська газета "The Daily Texan" присвятила їй навіть статтю під назвою "Вона має відвагу бути іншою". Джоплін, однак, не дотягнула до диплома. Рік після статті була вже в Каліфорнії, де реалізовувала свою мрію про музичну кар'єру, шукаючи також міцніших вражень. В тому числі і в наркотиках, які зрештою — 4 жовтня 1970 року — її вбили.

Була оригінальною вокалісткою, з вульгарним, диким стилем. Сьогодні записи Джоплін — це класика року, покрита благородною патиною, а тоді мусили шокувати інтенсивністю і еклектизмом. Черпала вона також і з традиції фолку та блюзу і ритм-енд-блюзу.

Запам'яталася як блюзова вокалістка, але її феномен полягав зокрема в тому, що могла заспівати практично все, і це все завше звучало як Дженіс Джоплін. Рівно ж як власні композиції, яких не надто багато залишила після себе, та пісні, виконувані до неї іншими митцями. Від "Summertime", прекрасного стандарту Джорджа Ґершвіна, через чорний блюз (наприклад, "Ball and Chain" Біг Мами Торнтон) та кантрі "Me and Bobby McGee" Кріса Крістофферсона) до поп (("To Love Somebody" «Бі Джиз»).

Була вона однією з небагатьох інтерпретаторів, що ставлять на творах таке клеймо, що твори стають їхніми. Як співати "Summertime" після Дженіс? Роблячи вигляд, що не знаєш її версії? Наслідуючи її? Власне, що ні одне, ні друге неможливо.