Після якого калєндаря святкувати Різдво?
Читаємо в "Свободі": "Як звісно, станиславівський епископ д-р Хомишин завів в станиславівській епархії новий (т. зв. григоріянський) калєндар. Ся реформа не приняла ся і в часї інвазії від липня 1916 до серпня 1917 святковано всюди в цїлій станиславівській епархії греко-католицькі свята після східного (т. зв. юлїянського) калєндаря. З поворотом австрійських властей повернув і епископ д-р Хомишин і числячи ся з обставинами не настоював і не настоює на загальне введенє калєндарської реформи, так що нинї маємо в станиславівській єпархії два калєндарі і нераз лучаєть ся, що два сусїдні священики обходять ті самі свята ріжно, один після нового, другий після старого калєндаря. Eпископ Хомишин в тайнім обіжнику до урядів деканальних оставин до волї громадам греко-католиків, який хочуть мати у себе калєндар. Очевидно, що наше селянське населенє користає з ceгo і касує калєндарську реформу, привертаючи святкованє свят після нашого східного календаря. Супроти того, що тепер приходять свята Рождества Христового, повинні всї наші громади станиславівської епархії святкувати ті свята як і слїдуючі після нашого старого церковного калєндаря, бо се усуненє замішанє в церковній области і роздїл духовенством і вірними, які часто виникали з причини насильної калєндарської реформи. На запит отже наших людий з станиславівської епархії відповідаємо, що сегорічне Різдво маємо святкувати всюди після старого калєндаря.
"Polen".
Воєнною пресовою кватирою австро-угорської армії видає ся "Auszug aus der Tagespresse", призначений для висших управ фронтових формацій та инших війскових команд. В тім журналї, який видаєть ся що дня, подаєть ся найважнїйші війскові і полїтичні вісти сучасного дня. Отже під наголовками "Австрія", "Угорщина", "Росія" і т. д. знаходять ся тут інформації про найважнїйші подїї. Під наголовком "Polеn" знаходимо в числї згаданого журнала з 14. грудня с. р. між иншим вісти про становище польського кабінету у Варшаві про іменованє коменданта польського лєґіону Зєлїнського ґенералом і — дальше — в тій самій рубрицї і під тим самим наголовком "Polen" донесенє про манїфест Української Центральної Ради, яким проголошено самостійну українську републику, донесенє про приказ українського мінїстра війни Петлюри до Українських війск, про постанову Центральної Ради взяти участь в переговорах про перемирє, про вирішенє мирових умов Центральною Радою і т. д. Польські сни і деклямації про польський борщ, польську осїнь, польське місто Ташкент і польських Японцїв — ґенерал Курокі чи адмірал Тоґо, як відомо, був Поляком і носив імя 44 — нїкому не дивні, як вицвіт психопатії деяких польських публїцистів чи письменників і тому їх приймаєть ся як річ зрозумілу. Та невже ж яло ся редакції журнала, призначеного для комендантів армій, ґенералів і инших війскових кругів так ображувати своїх читачів, щоб можна їм акти українського правительства подавати як вісти з Польщі? Чи управа армії не вважає відповідним, щоби покладено край такому "полїтичному" поведеню, підчиненої їй редакції?
