◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Рускі посли ради державної наміряють, — як доносять з Відня до молодоческого орґану Narodni Listy — внести интерпеляцію до гр. Таффого в справі еміґрації галицких селян до Россії. Як звістно, в тій справі внїс був посол Романчук интерпеляцію до правительства в соймі, однакож краєве правительство відповіди на ту интерпеляцію не дало.
В справі достави обуви для війска відбули ся оногди збори львівских шевцїв в сали ратушевій. Збори рішили візвати всїх членів, належачих до товариства шевцїв, щоби внесли спільну оферту до міністерства війни на доставу обуви для армії. Внесенєм оферти має займити ся корпорація. Послїдний речинець кінчить ся з днем 15 н. ст. грудня.
Галицкі зелїзницї льокальні. В міністерстві торговлї у Відни розпочали ся вже наради в справі маючого ся видати а проєктованого галицким краєвим видїлом закона о зелїзницях льокальних, подібного до законів истнуючих вже від 1890 року в Стирії і від недавнего часу в Чехії. В нарадах тих беруть участь відпоручники правительства, галицкого видїлу краєвого, львівского намістництва і галицкого банку краєвого. Відпоручники галицкого видїлу краєвого мають обширний і добре оброблений матеріял, доставлений недавною анкетою при видїлї краєвім у Львові. Головною задачею нарад віденьскої анкети єсть означенє, в якій спосіб і о скілько має край в будучности підпирати будову зелїзниць льокальних, а з другої сторони, яка має бути участь держави і интересованих повітів, громад і підприємств приватних в згаданій будові. Розходить ся також і о означенє системи будови і експльоатації нових зелїзниць льокальних. Не можна наперед сказати як віднесе ся держава до бажань краю, але на всякій спосіб вільно надїяти ся що утворить ся якась спільна основа для дїяльности обох сих в рівній мірі интересованих сторін, бо розвій і економічне піднесенє якогось краю вяже ся тїсно з розвоєм цїлої держави. В тім случаю можна надїяти ся тим більше успішного полагодженя сеї справи, що держава доси дуже мало зробила для Галичини на тім поли. Галицка анкета зелїзнича, скликана видїлом краєвим, переглянувши різні проєкти будови нових льокальних зелїзниць, признала конечність будови около 20 нових шляхів довжини близько 800 кільометрів. В своїм часї були в "Дѣлї" подані ті шляхи, які задумують у нас в найблизшій будучности побудувати. Шляхи ті мають значенє не лише економічне, але й в дуже великій мірі стратеґічне і длятого жаданє Галичини, аби держава причинила ся до их будови, цїлком оправдане.
Торговля солею. Як ми вже доносили виїхав був до Відня член видїлу краєвого п. Тадей Романович, щоби узискати від правительства для краю монополь на продажу соли. Такій монополь принїс би краєви що найменше яких 500.000 зр. зиску. Отже правительство обіцяло прихилити ся до бажаня краю а крім того зискав п. Романович ще одну велику догідність для населеня, а то се, що від тепер будуть виробляти ся не лише цїлі топки, але й півтопки по 4½ кр.
Хитрий злодїй. З Золочівщини доносять нам про таку пригоду: Злодїй украв конї. Повідомлена о тім жандармерія почала слїдити. I лучило ся так, що жандарма, котрий слїдив злодїя, мав честь сам злодїй везти краденими кіньми, а що би відвернути халепу від себе, збудив в жандармі підозрінє в зовсїм иншій бік. Жандарм і справдї хопив ся тої указки руками і ногами не догадуючись навіть, що самого пана злодїя і конї мав в своїх руках...
На зборах робітників львівских, відбувших ся дня 6 н. ст. падолиста явило ся кількасот участників. Головною справою нарад була дорожня і спосіб, як би сему зарадити. По довшій діскусії ухвалено вкінци такі внесеня:
Щоби отворено границю румуньску для худоби і збіжа, щоби управильнено під тим взглядом відносини граничні з Россією і щоби громада міста Львова засновувала на власний рахунок пекарні, власні торговлї печивом і мясом а вкінци ухвалено домагати ся від правительства заведеня загального права голосованя. Крім того ухвалено ще вислати петицію на руки пос. Пернерсторфера до ради державної в справі жаданого від зарядів товариств робітничих податку еквівалентового.
Убійство. З Бродів доносять, що дня 7 н. ст. падолиста найдено в рові коло шляху зелїзничого на старих Бродах трупа убитої дївчини Катерини Вербівскої, родом з Черницї, в повітї брідскім. Повідомлена жандармерія взяла ся до слїдженя убійника і по довшім гляданю арештувала паробка Семка Солтиса, котрого з убитою видїли попередного дня вечером в однім з брідских шинків. Солтис признав ся до вини.
Премія имени А. А. Потебнї. Исторично фільольоґічне товариство на університетї в Харкові одержало на свою просьбу, підперту міністром дїл внутрішних позволенє від царя Александра ІІІ-го, щоби в учених і учебних институціях в царстві відкрито субскрипцію для зібраня капіталу на основанє при згаданім товаристві премії имени помершого недавно професора харківского університету А. А. Потебнї за найлучші твори з исторії руского язика і руского письменства, особливо з круга предметів які науково розслїджував професор Потебня. Зібрані дорогою субскрипції гроші мають посилатись на руки професора харківского університету Николи Т. Сумцова по змозї до дня 29 ст. ст. падолиста 1892 р., котрого то дня припадають роковини смерти Потебнї. — При нагодї згадаємо, що в Харкові вийшла нова книжка "А. А. Потебня" — сборник некрологов і статей о Потебнї, с приложенєм єго портрета, списка сочиненій і обзора неизданних єго трудов". Цїна 1 рубель [з пересилкою в Россії]. Адресувати: "Историко Филологическое Общество при Харьковском університетї".
Дрібні вісти. Дня 24 л. падолиста відбуде ся в Залучи під Черемошем вінчанє окінченого богослова п. Софрона Юревича з панною Марією СабатІвною, дочкою місцевого пароха. — В Николаєві упав дзвін, ваги около 12 сотнарів, з руштованя при витяганю єго на дзвіницю. Руштованє ставив Мих. Фиткало з Дрогобича. Дзвін розбив ся і ранив одного селянина. — У Відни помер Вячеслав Чедик, ґенерал-авдітор і отець бувшого директора зелїзниць державних в 100-ім роцї житя. — Віцепрезідент краєвої ради шкільної д-р М. Бобжаньскій повернув з Кракова до Львова. — Цїсар дарував громадї Стрептів, в повітї камінецкім 100 зр. на будову школи. — Рада міста Добромиля надала почетне горожаньство бувшому маршалкови ради повітової Ант. Тишковскому. — В Кракові помер горожанин тамошний Роґовскій і записав цїлий свій маєток, около 30.000 зр., краківскому товариству ґімнастичному "Сокіл". — В Ряшеві, де як звістно розвязано раду міску і урядував комісар правительственний, скінчили ся дня 3 н. ст. падолиста вибори до нової ради і місто одержить назад автономію. На 36 радних вибрано половину жидів.