У Львові, дня 19 н. ст. мая 1892.
З Відня одержали ми сегодня з автентичної сторони деякі цїкаві вісти дотикаючі справ руских, і дїлимо ся ними з вашими Вп. читателями.
На підставі ухвали руского клюбу — пишуть нам — була депутація клюбу в суботу минувшого тиждня у міністрів Залеского і Шенборна, а в понедїлок сего тиждня у президента міністрів ґр. Таффого, у міністра Ґавча і секційного шефа д-ра Рітнера. До Шенборна удавались посли Мандичевскій і Охримович, а до прочих міністрів посли Мандичевскій і Барвіньскій.
Посли Мандичевскій і Барвіньскій були у міністрів ґр. Таффого, Ґавча і Залеского в справах шкільних. Подякувавши за обявлену прихильність для домагань Русинів на поли шкільництва, зажадали депутати руского клюбу: щоби ґімназія в Коломиї була активована вже на рік шкільний 1892/93-ий, щоби приступлено вже до основаня катедри рускої исторіи в львівскім університетї, — щоби заведено четвертий рік рускої семинарії духовної в Станиславові.
Отже що-до активованя рускої ґімназії в Коломиї уже з початком найблизшого року шкільного — вказували всї три міністри на то, що на видатки удержаня тої ґімназії треба буде потрібну суму вставити в буджетї, отже трудно буде єї ввести в житє уже з найблизшим роком шкільним.
На то замітив посол Барвіньскій, що поміщенє на школу єсть, не треба винаймати, отже й видатки поки-що будуть менші. Тогдї міністер Ґавч заявив, що буде старати ся справу тую полагодити по змозї як найскорше та найкористнїйше — і власне дожидає приїзду намістника ґр. Баденього, "котрий [як висказав ся міністер] дуже прихильно займає ся справами рускими".
Що-до основаня катедри рускої исторіи в університетї львівскім — заявив міністер Ґавч, що ся справа тепер ведесь і незабавом буде доведена до кінця.
Потім міністер Ґавч зійшов на рускі чотироклясові школи вправ [женьску у Львові і мужескі в Станиславові і Тернополи], котрі вже в осени отворять ся, і висказав надїю, що з тих шкіл повинна вийти велика користь для Русинів. "Взагалї — сказав міпістер — я сподїваю ся, що з часом поведе ся заспокоїти потреби Русинів на поли шкільництва — тим більше, що справедливість тих жадань признає і намістник Галичини і галицка краєва рада шкільна."
Що-до заведеня четвертого року рускої духовної семинарії в Станиславові — то міністер Ґавч узнав се жаданє за "еіnеn alten Wunsch" і оно вже в недовгім часї буде полагоджене користно.
Шеф секційний в міністерстві просвіти д-р Рітнер запевнив депутатів руского клюбу, що мішаний характер теперішної рускої школи вправ буде уступати постепенно.
Президент міністрів ґр. Таффе, приймаючи депутацію руского клюбу, заявив, що правительство має найлучші наміреня що-до Русинів і признає их потреби, однакож все дасть ся зробити лиш постепенно. Дещо вже зроблено, другі домаганя Русинів трактують ся тепер. Потім президент міністрів просив, щоб і Русини з своєї сторони відносили ся до правительства з довірієм, а він має надїю, що остаточно і "die rutenisclie Hausfrage" буде розвязана користно.
До міністра Шенборна удавали ся посли Охримович і Мандичевскій з представленєм в справі обсади нотаріятів у Львові. Представивши і умотивувавши покривдженє Русинів міста Львова через те, що в столичнім містї Галицкої Руси нема анї одного нотаря, котрий би виготовляв акти в рускім язицї, висказали надїю, що міністер тепер, коли опорожнилось кілька нотаріятів у Львові, при обсадї увзгляднить потреби Русинів міста Львова і бодай один нотаріят обсадить Русином. Ґр. Шенборн признав справедливість того домаганя руского клюбу і обіцяв — єго по змозї увзгляднити.
