У породах віком 3,48 млрд років у регіоні Пілбара у Західній Австралії науковці з Університету Нового Південного Уельсу (UNSW) в Сіднеї виявили ознаки життя. З цього випливає, що життя як мінімум на півмільярда років старіше, ніж досі вважали. Крім того, знахідка є вагомим аргументом на користь гіпотези про те, що воно утворилось не в океані, як вважає більшість, а біля гідротермальних джерел на суші. Також вона вказує, де слід проводити пошуки древніх слідів життя на Марсі.
Сферичні бульбашки, що збереглися в породах віком 3,5 млрд років, є доказом існування життя біля древніх гідротермальних прісноводних джерел на суші.
Досі найдавнішими доказами існування життя на Землі були насичені органічною матерією породи в Південній Африці віком 2,7-2,9 млрд років.
«Результати нашого дослідження не лише зсувають нижню межу найдавніших живих істот поза 3 млрд років. Вони ще й свідчать про те, що воно на півмільярда років давніше, ніж досі вважали, – каже його головний автор Тара Джокіч, аспірантка UNSW. – Крім того, ці результати вказують не лише на те, коли життя утворилось, а й як це могло статися. Адже вони підтверджують радше гіпотезу про те, що життя виникло в прісноводних гарячих джерелах на суші, тоді як більшість учених вважає, що воно утворилось в океані і тільки згодом пристосувалось до життя на суші».
Думки про те, що перші живі організми виникли в «невеликому теплому ставку» на суші, до речі, притримувався іще Чарльз Дарвін. У листі до свого друга Джозефа Гукера у 1871 р. Дарвін описав, як це могло статися: «Але якщо (і яке ж велике це «якщо!») ми зможемо уявити собі, що життя виникло в невеликому теплому ставку з усіма видами аміаку та фосфоричних солей, світлом, теплом, електрикою тощо; що білок сформувався хімічно, готовий проходити ще складніші трансформації».
«Відкриття потенційних біологічних ознак життя у цих древніх породах створює геологічну перспективу, яка надає ваги гіпотезі виникнення життя на суші», – каже Джокіч.
Крім того, це дослідження може серйозно вплинути на стратегію пошуку життя на Марсі, адже аналогічні геологічні відкладення стародавніх гарячих джерел, причому однакового віку, є й на Червоній планеті.
«Середовище з геологічними рештками колишніх гідротермальних джерел Коламбія-Гіллз є одним із трьох потенційних місць посадки марсіанського ровера ExoMars у 2020 році. Якщо сліди життя змогли зберегтися в таких давніх породах на Землі, то вони мали б бути і на Марсі», – стверджує науковець. Дослідження Джокіч та її співавторів – професорів Мартіна ван Кранендонка, Малкольма Волтера та Коліна Ворда з UNSW та професора Кетлін Кемпбелл з Оклендського університету – опубліковане в журналі Nature Communications.
Команда Джокіч проаналізувала добре збережені геологічні відкладення віком 3,5 млрд років у стародавній формації Дрессе в районі Пілбара Кратон у Західній Австралії. Вчені ідентифікували в них сліди гейзериту – мінералу, який формується зі збагачених кремнієм гарячих рідин, що трапляються в гарячих джерелах лише в наземному середовищі. Раніше найдавніший виявлений в породах гейзерит мав вік 400 млн років. Крім того, дослідники там виявили ще й строматоліти – окам’янілі нашарування життєдіяльності колоній стародавніх бактерій. Також там були ще й мікробні палісадні текстури й бульбашки, які застрягли у в’язкій мікробній субстанції й зберегли форму.
Oldest evidence of life on land found in 3.48 billion-year-old Australian rocks
ScienceDaily, 9/05/2017
Зреферував Євген Ланюк
10.05.2017