На руїнах старого побyдувати новий світ — це основне гасло большевиків. На щастя Европи і на наше велике нещастя, руйнування большевиками "старого" світу відбувалося в першу чергу в Україні. І треба признати, що большевики першу частину своєї програма виконали на повних сто відсотків: вони зруйнували старі традиції, знищили господарство, культурне і громадське життя, церкву, мораль, родину і т. д. Мало того, большевики намагалися зруйнувати й народню душу.
Війну з "опіюмом для народу" — як називали релігію — почали вони вже в перших днях своєї влади: пограбували, позамикали, поруйнували або пристосували до інших потреб Божі доми молитви, конфіскували церковне майно, а священиків позбавили всяких людських прав і повивозили на примусову працю або порозстрілювали. Найменший прояв релігійности большевики жорстоко карали, включно до розстрілів. Лише в перші роки совітської влади вони розстріляли 1.200 духовних, в тому числі 25 єпископів.
Була це вперта, важка і жорстока боротьба озвірілої людини з Богом і тривала вона цілий час аж до вибуху німецько-совітської війни. Тільки з вибухом війни, Совіти дозволили, з пропаґандивних зглядів, виконувати Богослужбу — примушуючи рештки духовних молитися за осяги своїх катів. Большевики постановили знищити "стару" віруючу людину і виховати "нового" совітського автомата. З тією метою позасновували антирелігійні організації, курси, музеї, школи включно до безбожницьких університетів. На 196 душ населення в Совітах було воюючих безбожників — 6 душ, безбожницької молоді ("піонірів") — 5 душ, безбожницьких гнізд було,— 500 тисяч, протирелігій них музеїв — 60, атеїстичних університетів — 40.
На місце зруйнованого церковно-релігійного життя, большевики прищеплювали культ машини. Машина стала большевицьким богом, а комбінати — його храмами. Машина мала створити рай на землі. З визнанням цього культу в Совітах настала "нова ера" т. зв. механізації, індустріялізації, колективізації із рядом пятиліток, підчас яких опорожнювалися виголоднілі села і виростали через ніч міліонові фабричні осередки. Але тоді виявилося, що робітники, не дивлячись на комуністичне "виховання", "не дозріли" до виконання своїх обовязків. План, що його виготовили большевики для другої пятилітки, після невдалої першої, вони виконали менш як на половину. А план був такий: 1927 р. плановано виконати 17,8%, виконано — 14,5%. 1929 р. плановано виконати 16,8%, виконано 15,5%. 1930 р. плановано виконати 24,2%, виконано 9,4%. 1931 р. плановано виконати 28% виконано — 6,6%, 1932 р. плановано виконати 22%, виконано 5%.
З цього ясно видно, як у Совітах падало виробництво. Щоб урятувати положення, большевики придумали часово успішний, але страшний своїми наслідками план — т. зв. "стаханівщину". Неначе той циган, що привязував до дишля жмут сіна, щоби коняка ліпше везла, обіцяли вони виголоднілому робітництву збільшення платні і то часом у натурі харчами, за збільшену понад установлену норму працю. За кусень хліба, чи зайвий карбованець, стаханівщина забирала в робітників останні сили...
Тепер уже виявилися просто жахливі наслідки стаханівської системи. Перед запровадженням стаханівщини pобітник-шахтар добував річно 120 тон вугілля, після запровадження стаханівщини — 300 тон, але вже три роки пізніше тільки — 80 тон, а за пять літ взагалі не був здібний до будьякої праці.
І як кому здавалося б, що в большевиків ішло до кращого та що їх осяги більшали — то він милиться дуже. Бо зробивши машину богом, цей бог-машина нищив людину, а тим самим і руки до праці.
ДЧ.
