"Росіяни будуть перти на Краків".
Війсковий співробітник "Русского Инвалида" пише про воєнні пляни антанту: "Прихід весни і дожиданє поважної акції на боєвищах европейської війни викликали серед союзників потребу розглянути будучий плян боїв.
"Париська преса ставляє питанє: Чи Франція має випередити Нїмеччину і почати офензиву, чи остати ся при дефензиві що-найменше з початком кампанїї? Сенатор Беранже доказує, що француські гармати зможуть відперти всякий напір Нїмцїв, а перехід до офензиви вимагає достаточної скількости тяжкої і скорострільної артилєрії движимої. Коли Франція не розпоряджає достаточною скількістю такої артилєрії, то вона повинна хвилево здержати ся від офензиви. За поглядом сенатора Беранже заявляють ся також инші воєнні публїцисти у Франції. Весняна кампанїя на їх думку може почати ся обороною, що природно не значить, щоби понехати зовсїм офензиву, приготовлєну в як найкоротшім часї.
"Італїйська преса уважає необхідним зaвeденє диктатури для всїх армій антанту, щоби одночасною офензивою на всїх фронтах знївечити акцію противника тодї, коли йому завдасть ся удар на найважнїйшім з боєвих фронтів. Італїйцї бажають, щоби Французи здержали нїмецькі сили, підчас коли російські війска зосередять ся в центрі Галичини і будуть перти на Краків. В тім самім часї корпус ґенерала Capрая і італїйські війска пічнуть офензиву на Балканї."
Володїнє Анґлїї на мори зaгpoжене.
ЛЬОНДОН. (Ткб.) Перший льорд адміралїції Карсон виголосив в Льондонї промову, в якій вказав на трудности вдержаня володїня Анґлїї на мори. Анґлїя — мовляв — поборює неприятеля, який переступив всякі людські права, що як добуток віків висловлені в міжнароднім праві. Нарід мусить мати довірє до фльоти.
Воєнні комунїкати австро-угорського ґенерального штабу з дня 10. марта
Війна на сходї. Підчас передвчерашного атаку на гору Мадярош полонено 1З офіцирів і 993 жовнїрів. Добича виносить 17 машинових карабінів, 5 метавок мін і 1 метавку ґранатів, а крім того богато мунїції й узброєня. Неприятельські проби відзискати страчену гору не вдали ся супроти нашого замикаючого огню.
Війна з Італїєю. Дїяльність артилєрії й летунів була загалом знов більш оживлена. Коло Ґориції знизила наша артилєрія стрілами самолет типу Капронїя, який спустив ся на землю коло Ст. Андре. На Чіма ді Бокке (на південь від долини Сан Пелєґріло) віддїли полку піхоти ч. 74 вдерли ся череї тунелї в снїгу до неприятельських становищ і полонили 1 офіцира і 30 жовнїрів.
Війна на Балканї. На південний схід від Берету перепалки. Зрештою не було зміни.
Воєнні комунїкати нїмецького ґенерального штабу з дня 10. марта
Західний терен війни. На південь від Авру заатакували Французи части наших ровів коло Льокур і на південь від Крапекі Меніль. Відкинено їх по боротьбі з близька. В наших руках остало 12 полонених. На схід від Рейс наше атакове війско привело з неприятельських лїнїй 14 полонених. В західній Шампанії по обох сторонах Прон рушили на наші становищі Росіяни, ведені француськими офіцирами. Віддїли, які вдерли ся в окремих місцях, викинено протинаступом на південь від Ріпон, на захід від хутора Шамнань, який кілька разів переходив з рук до рук счинили ся нові бої, які не спричинили нїякої сущної зміни в положеню. Ми полонили там 55 жовнїрів. На західнім березї Мози був безуспішний француський наступ коло лїса Шеппі. На схід від Мози вдерли ся наші підїзди до лїса Корієр і привели звідти 6 офіцирів і 200 жовнїрів, а також 2 машинові карабіни. Решта залоги француських ловів уникнула полону, втїкти швидко. Також коло Флєрей між Мозою й Мозелею повело ся підпринятє під'їздів відповідно до наміру. При тім полонено 15.
Наші летуни зістрілили 6 француських самолетів і 2 бальони на привязи. Огнем з оборонних гармат скинено один самолет неприятеля. Поручник бар. Ріхтгофен побідив 25-ий раз у воздушнїм бою.
Східний терен війни. Не було важнїйшої боєвої дїяльности. Число полонених при здобутю Мадярошу збільшило ся на 1З офіцирів і 993 жовнїрів, добича на 17 машинових карабінів і 5 метавок мін.
Фронт македонський: Не стало ся нїчого нового.
