У Львові дня 30 н. ст. сїчня 1892.
Так зване "всенародноє" віче, що має вже за кілька днїв зібрати ся у Львові, не будить і, очевидно, не може будити того интересу, як то бувало з давнїйшими вічами справдї всенародними, котрі приготовувано прилюдно, а не ковано в тайній кузни одної фракції, і котрі скликували поважні представителї всїх сторонництв руских. Власне за-для того не будить оно интересу анї серед загалу Русинів, анї в кругах правительственних і польских. Всюди розуміють добре, що се тілько демонстрація одної фракції, і то фракції на всї боки скомпромітованої.
Народовцї — як уже звістно — не возьмуть в тім вічу участи. Там, де на чоло якої-небудь акції стають Добряньскі, — там народовцї, шануючи своє достоїнство, не можуть і не сміють ити.
Фракція радикальна — як нам говорено — спершу задумувала взяти участь в вічу і зложити там через своїх представителїв якесь своє заявленє, — але опісля покинула сю гадку і в вічу участи не возьме. Москвофіли того не сподївались і все числили на те, що й сим разом побіч них виступлять против народовцїв також радикали.
Нарештї навіть серед т. зв. старого сторонництва не слїдно не то одушевленя, але бодай загального вдоволеня из скликаня сего віча. "Галицкая Русь" принесла тілько один голос — господаря Патрія з Перегиньска — висказуючій вдоволенє из скликаня віча. Межи Русинами турчаньскими, котрі, здавалось би, найбільше би повинні симпатизувати з тим вічем, відзивають ся — як нам з-відтам пишуть — голоси огірченя. Многі Турчане справедливо уважають се віче за ярку суперечність их проєктови помиреня Русинів через зїзд нотаблїв сторонництв руских. Посли Герасимович і д-р Король не хотїли відозви вічевої підписати — д-р Король мав виразно подати і причину, а именно, що він не бачить рації віча скликуваного лише одною партією, бо се не доведе до помиреня, а радше до більшого роздору. Доносять нам, що тепер вже і добродушний посол Рожанковскій розкусив горіх вічевий, а посол Сїрко по славних виборах до ради повітової в Бродах єсли приїде на віче львівске, то під напором своїх enfants terribles — Карчемних та Черняків.
Ба навіть серед самої фракції москвофілів нема одушевленя до того віча, а бодай з кождим днем оно остигає. Деякі з них хотїли би, щоби віче проявило тон острійшій, — другі знов стоять за тоном уміреним; одні мають на увазї більше чинники россійскі, другі — більше чинники австрійскі. Ті два напрями спирають ся з собою від самого початку приготовань вічевих аж до сеї хвилї, а котрий з них возьме верх, — се покажесь на самім вічу. А поки що всї солідарно дбають і всеї форси аґітаційної уживають до осягненя бодай одної цїли: аби на віче спровадити як найбільше селян. Яка в тім напрямі ведесь аґітація, се знають люде на провінції. Н. пр. Тернопіляне знають, що звістний Книш ходить по околици тернопільскій вже кільканацять днїв і вербує селян і дяків на віче, обіцюючи всякі дива.
Розуміє ся, численність участників віча, хоч би й найбільша, нїкому не заиспонує і єсть без значіня з огляду на те: хто віче скликує і в який спосіб? Чи саля "Нaродного Дому" буде пoвна чи нї, се пyсте, — кілька збаламучених сел з Брідщини та Золочівщини може салю заповнити. За-для американьскої реклями вічу "Галицкая Русь" оголосила ще перед тижднем, що нїби-то заходом посла Барвіньского ц. к. старости і жандарми а напослїдок навіть касієри зелїзничі будуть селян спинювати від віча, i візвала, щоби селяне телєґрафічно о тім давали знати. Ну, доси не подала "Галицкая Рycь" анї одного навіть натяку на які небуть спинюваня... Видко, що єї вічем не дуже интересують ся навіть ті, у котрих "Галицкая Русь" надїялась бачити що найбільше заинтересованя...
