Економічні інтернет-видання повідомили минулого тижня про безпрецедентне зростання курсу віртуальної валюти біткойн [bitcoin]. За один біткойн треба було минулого тижня заплатити понад 140 доларів, а наступного дня – лише 117. А ще у січні курс становив менше 14 доларів за 1 біткойн. Навіщо комусь купувати віртуальну монету за понад 100 цілком реальних доларів?
От власне. Треба, мабуть, почати з того, для чого людям взагалі потрібні гроші: вони уможливлюють ефективніший взаємний обмін товарами і послугами. Коли ми продаємо щось за гроші, то отримуємо папери і шматки металу, які самі по собі мало чого варті. Біткойн власне є так само абстрактною валютою, лише замість паперу в нас є біти комп'ютерного коду.
Щоб отримати біткойни, групі комп'ютерів, з'єднаних у мережу, треба за допомогою складного програмного забезпечення виконати виснажливі операції, що замінюють у цьому випадку карбування монет. Цей повільний процес вимагає спеціального програмного забезпечення і передбачає підвищені вимоги до обладнання. Більшість користувачів купують радше віртуальні монети, створюючи віртуальний гаманець, щоб потім платити за товари та послуги у мережі.
Наші гаманці ми можемо також наповнити, продаючи щось з реального життя (одна техаська сім'я з Остіну продала Porsche Cayman S 2007 року за 300 біткойнів) або купуючи віртуальні монети на спеціальній онлайн-біржі, чи навіть аукціонах eBay. Таким чином, біткойни не так вже й відрізняються від відомих нам валют, за винятком однієї важливої речі: за ними не стоїть жоден уряд чи центральний банк. Ніхто не захищає курс біткойна, тому що жодній економіці не залежить на його стабільності. Здавалося б, що купівля біткойнів – це рецепт для швидкої втрати грошей.
Так звідки ж цей високий курс? Очевидно, ця валюта виявилася для декого зручнішою, ніж інші. Хто попри ризик міг би хотіти інвестувати у біткойни? Найімовірніше, валютні спекулянти. Останній зліт і падіння котувань цієї валюти, мабуть, можна приписати спекуляціям гакерів. У момент, коли курс найвищий, вони продають свої біткойни, а потім проводять масову атаку на сайт біржі Mt.Gox, де змінюють власника більшість біткойнів. Труднощі в обігу викликають паніку та зниження курсу. Тоді спекулянти знову купують біткойни та чекають наступної бульки. Але, щоб ця булька виникла, хтось ще має підживлювати попит на біткойни. Хто?
Завдяки тому, що за віртуальною валютою не стоїть жоден центральний банк, а її перекази не підлягають ніякому контролю, вона є чудовим платіжним засобом для злочинного світу.
Цікавою є також остання дата початку швидкого зростання курсу віртуальної валюти: вівторок, 19 березня. Кіпрські банки закрили двері для клієнтів, що впали у паніку, у п'ятницю, 15 березня. До частини грошей, вкладених у біткойни, тепер не добереться жоден уряд.
Дедалі більше онлайн-сервісів та продавців приймають біткойни. У 2012 році щомісяця кількість користувачів на платформі Mt.Gox зростала на 9-11 тис. осіб, а у січні ця кількість зросла удвічі, натомість, у лютому – утричі. У березні на платформі зареєструвалися 60 тис. нових користувачів. За біткойни можна придбати, окрім незаконних речовин, піцу, електроніку, одяг, можна орендувати помешкання для відпустки, інвестувати у золото, імпортувати кубинські сигари (навіть до США, у яких діє ембарго на товари з Куби).
Ще одна особливість біткойнів відрізняє їх від відомих нам валют: обмеженість їх пропозиції. Розробник валюти, на прізвисько "Сатоші Накамото" сконструював систему так, що нікому не вдасться викарбувати більше біткойнів, ніж 21 млн. Нині в обігу їх є близько 11 млн. Ця особливість робить їх схожими для інвесторів на товар, а деякі навіть називають їх "золотом інтернету". Що більше вони будуть схожі на товар, то менше вони будуть корисні як валюта, тому що інвестори попри зростання курсу не захочуть їх позбуватися.
Agnieszka Mitraszewska
Co to jest bitcoin i dlaczego taki drogi?
Gazeta Wyborcza, 08.04.2013
Зреферував Омелян Радимський