Говорити про археологічні роботи на західноукраїнських землях в минулому не доводиться. Їх майже не було. Навпаки, шляхетська Польща намагалася затирати навіть найменші сліди про українських автохтонів. На проведення організованих наукових археологічних експедицій не було ніяких коштів. Про археологічні роботи на західноукраїнських землях можна говорити тільки з моменту створення у Києві філіалу інституту археології Академії наук УРСР.
На столі перед директором філіалу інституту тов. Смішко лежать рисунки житлових споруд великого городища феодальної доби. Вони відображають знахідки в селі Крилосі, Галичського району, Станіславської області.
— Це тільки одна з праць, — розповідає тов. Смішко, — які проводять наукові працівники нашого інституту. Таких праць було багато, особливо на тему: "Первісне суспільство на просторах УРСР і питання походження слов'ян".
За 1940 рік старший науковий працівник С. А. Круковський дав монографічно-політичну працю про одне з основних знарядь праці первісної людини на тему "Нове про тесла". Користуючись матеріалами, які були в фондах львівських музеїв, він виявив окремий тип крем'яного знаряддя, так званого тесла палеолітичної епохи. Це дає можливість приблизно датувати окремі культурні здобутки первісної людини на Україні, в Середній та Південно-східній Європі. Він також дослідив в селі Лазарівка, Нижнівського району, Станіславської області, копальню креміня первісної людини з старшої кам’яної епохи.
Складну проблему походження слов'ян вивчав тов. Смішко М. Ю. Він написав працю на тему: "Культура підкарпатських курганів ІІІ—VІ сторіч нашої ери. Це є монографія нової культурної групи, відкритої недавно на північному Підкарпатті. В цій праці доведено, що це були пам'ятки якоїсь невеликої племінної групи пізньо-фракійської людності. На цій підставі одержуємо точну хронологію пам’яток перших сторіч нашої ери на переході до доби великого переселення народів.
В праці тов. Маєвського К. К. "Римські імпорти в західних областях УРСР" стверджується великий вплив виробів римських провінціальних промислових центрів на покращання місцевої продукції в перших сторіччях нашої доби.
Сюди також відноситься праця тов. Старчука І. Д. про пам'ятки античного (грецького) світу на наших землях під заголовком "Нариси з історії античного мистецтва" та спільна праця всіх наукових працівників "Археологія західноукраїнських областей УРСР", в якій висвітлюються окремі періоди минулого від найдавніших часів до феодальної доби.
Крім цього, були проведені три науково-дослідні експедиції. Професор Пастернак далі досліджував велике городище феодальної доби в села Крилосі та городище "Пліснисько" в селі Підгірці, Олеського району, Львівської області. Він знайшов тут плоскорізьбу з кості (частину триптиха), яка відображає дружинника в повному озброєнні за бланками оборонних мурів. Експедиція під керівництвом тов. Смішко в с. Вікнини Великі, Катербургського району, Тарнопольської області, відкрила селище, датоване першими сторіччями нашої ери. Тут знайдено останки трьох хат-ліп'янок з великою кількістю пам’яткового матеріалу. Ці розкопки важливі тим, що вони є одним із перших систематичних археологічних дослідів на селищах того періоду.
Цього року професор Пастернак Я. І. закінчить велику наукову працю "Археологічна карта західних областей УРСР", а тов. Маєвський підготовляє до друку працю на тему "Глиняна пластика Трипільської культури в західних областях УРСР". Тов. Смішко працює над темою "Доба піль поховань перших сторіч нашої ери в західних областях Україні та питання ранньослов'янської культури", а тов. Старчук над темою "Греко-скіфські пам'ятки в західних областях УРСР".
Будуть продовжуватися дослідні розкопки в селах Лазарівці, Крилосі і Підгірцях та проведені нові експедиції в село Городниця, Городенського району, і в село Неслухів, Кам'янко-Струмілівського району. Деякі працівники філіалу інституту археології Академії наук УРСР візьмуть участь в науковій експедиції в Ольвію, біля с. Парутино, Очаківського району над Чорним морем.
Львівський філіал працює в тісному контакті з кафедрою археології Львівського університету, з музеями західних областей України і, насамперед, з інститутами археології УРСР і СРСР.
К. Пелехатий.
