В наслідок переговорів, які відбувались протягом останніх днів в Москві, 5 квітня підписано договір про дружбу і ненапад між Радянським Союзом і Югославією. Нижче наводиться текст договору.
Договір
Про дружбу і ненапад між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і королівством Югославії
Президія Верховної Ради Союзу Радянських Соціалістичних Республік і його Величність Король Югославії, движимі існуючою між обома країнами дружбою і переконані в тому, що їх загальними інтересами є збереження миру, вирішили укласти договір про дружбу і ненапад і для цієї мети призначили своїми уповноваженими —
Президія Верховної Ради Союзу РСР —
Вячеслава Михайловича Молотова, Голову Ради Народних Комісарів і Народного Комісара Закордонних Справ Союзу РСР;
Його Величність Король Югославії —
Мілана Гавриловича, надзвичайного посланика і повноважного міністра Югославії;
Божіна Сіміча і
Драгутіна Савіча, полковника, які уповноважені після обміну своїми повноваженнями, що знайдені у відповідній формі і в належному порядку, погодились про нище слідуюче:
Стаття 1.
Обидві сторони, які договорюються, взаємно зобов'язуються утримуватись під всякого нападу у відношенні одна до одної, поважати незалежність, суверенні права і територіальну цілісність СРСР і Югославії.
Стаття 2.
У випадку, якщо одна з сторін, що договорюються, зазнає нападу з боку третьої держави, друга сторона, що договорюється, зобов'язується дотримуватись політики дружніх відносин до неї.
Стаття 3.
Цей договір укладається терміном на п'ять років.
Якщо одна з сторін, що договорюється, не визнає за необхідне денонсувати цей договір за рік до закінчення встановленого терміну, цей договір автоматично продовжить свою дію на наступні п'ять років.
Стаття 4.
Цей договір вступає в силу з моменту його підписання. Договір підлягає ратифікації у можливо короткий строк. Обмін ратифікаційними грамотами повинен відбутись в Бєлграді.
Стаття 5.
Договір складений в двох оригіналах на російській і сербохорватській мові, при чому обидва тексти мають однакову силу.
Москва, 5 квітня 1941 р.
За уповноваженням Президії Верховної Ради СРСР В. Молотов
За уповноваженням його Величності Короля Югославії М. Гаврилович, Божін Сіміч, Д. Савіч.
