Справа українського дошкілля
Кожний нарід дорожить своїми дітьми, через своїх дітей продовжується життя батьків і нації. Хто бажає створити тривкі основи нації — мусить подбати в першу чергу, щоб наші найменші одержали якнайбільш дбайливу опіку й свідоме виховання вже від зарання їхньої дитячої весни. Тому всі культурні народи найбільшу вагу кладуть саме на дошкільну опіку й дошкільне виховання.
Справа українського дошкілля (захоронок, сиротинців) та в першу чергу сезонових дитячих садків знайшла велике зрозуміння в українському народі під Польщею там, де була ще змога засновувати й вести дитячі садки, а саме на схід від Сяну і Буга. Бо на захід від Сяну і Буга польська адміністрація не допускала до українських дитячих садків. Навіть у тих повітах, де ще не заборонили дитячих садків, можна було їх вести тільки в обмеженому числі. Були цілі повіти й у Східній Галичині, де поляки не дозволили ні на один дитячий садок. Все ж — не дивлячись на різні перепони з польської сторони — "Рідна Школа" при допомозі читалень "Просвіти", "Союзу Українок" та кooпepaтив тих приватних осіб, що дорожили цією справою, — зуміла зорґанізувати й вести по 700—800 дитячих садків річно.
Перші дитячі садки в Ґ. Ґ.
Такого зрозуміння справи дитячих садків не було по цьому боці Сяну і Буга. Ця справа була тут майже незнана. Треба було починати від самих початків і поборювати передусім несвідомість та упередження самих батьків, а відтак і ворожу аґітацію Поляків і ретроґрадних, москвофілів, словoм — прийшлося нам першим проломлювати криги й орати досі ще нетиканий і дуже запущений та засмічений ворожими впливами переліг.
Український Центральний Комітет (УЦК) добре здавав собі справу з усіх тих труднощів внутрішньої і зовнішньої натури і тому розмірно вчасно, бо вже в березні 1940 року, приступив до перших підготовних праць.
Цій справі присвячено окрему точку на культурно-освітньому зїзді УЦК у Крахові, в днях 15. і 16. березня 1940 р. Там був відповідний реферат про дитячі садки, а по живій дискусії прийнято такі постанови:
1) Подбати про достаточне число виховниць-провідниць для українських постійну захоронок і сезонових дитячих садків. 2) Подбати, щоб у кожній місцевості, де живуть українці, зорґанізувати по змозі дитячі садки, а де це було б можливе, то дитячі захоронки. 3) Доручити українським громадянським установам і самим громадянам і громадянам подбати про їхню матеріяльну забезпеку.
Докладний подрібний плян праці намічено на окремій конференції українських шкільних інспекторів, що відбулася 17. березня 1940 р.
Курси провідниць дитячих садків у 1940 р.
Найважнішою та заразом найтруднішою була справа орґанізації курсів для провідниць дитячих садків. Труднощі були першусього з причини браку відповідних прелєґентів на місцях, достаточної кількости кандидаток, зразкових захоронок чи дитячих садків, де курсанти приглядались би праці і зразковим лєкціям в дитячому садку та самі переводили б пробні лєкції, а вкінці з браку постійного матеріяльного забезпечення.
Та завдяки впертим і послідовним заходам вдалося вже в половині квітня 1940 р. зорґанізувати курси провідниць дитячих садків покищо у Кракові і Володаві. Згодом відбулися такі курси в Криниці, Сяноці, Ярославі, Перемишлі, Чесанові, Белзі і Грубешеві. В Кракові і Грубешеві навіть відбулися по два такі курси.
Загалом усіх курсів було 11 в місяцях від квітня до червня 1940 р., на яких вишколено 188 провідниць.
Від учасниць курсів провідниць дитячих садків вимагали освіту бодай 6 кляс ґімназійних, або інших рівнорядних шкіл. Одначе для деяких наших національних областей, спеціяльно занедбаних за часів Польщі, треба було навіть той ценз знизити. Таким чином сям і там допустили на курс виїмково інтеліґентніші дівчата з укінченою 7-ою клясою вселюдної школи. Пильністю і солідною працею над собою вони зуміли доповнити в короткому часі шкільні браки і як провідниці виконували свої обовязки зовсім добре.
Що вчили на курсах провідниць дитячих садків?
Програма курсів провідниць дитячих садків охоплювала ввесь теоретичний і практичний матеріял, потрібний для ведення дитячого садка. Курси ведено загалом дбайливо фаховими силами при великому зацікавленні курсанток.
На курсах провідниць дитячих садків у Кракові викладали такі предмети:
І. Орґанізація дитячих садків. (Оснування, приміщення, управа, кухня, лікарська опіка).
ІІ. Методика праці в дитячому садку. (Денний, тижневий і місячний плян праці, методичні переведення поговірок, оповідань, казок, віршів і співанок, забав. Рисування, малювання, витинання. Вправи змислів, памяти й орієнтації. Практичні впpaви).
ІІІ. Психольоґія дитячого віку. (Душевний розвиток дітей в поодиноких розвоєвих етапах. Перегляд виховних теорій в дитячих садках).
IV. Фізичний розвиток дитини і гіґієна. (Фізична будова дитини. Гіґієна дитячого життя. Пожива дитини. Дитячі недуги).
V. Гри, забави, руханка. (Різні роди ігор. Забави зі співами і руханкою. Забави з ритмічними вправами).
VІ. Література для дітей і молоді. (Перегляд української і всесвітньої бібліоґрафії для дітей і молоді. Бібліотеки для дітей і молоді).
VIІ. Основи народнього виховання. (Соціольоґічні основи виховання. Родина, школа, орґанізації молоді, як форми виховання. Огляд метод виховання).
VIII. Можливості освітньої праці на Холмщині і Лемківщині.
IX. Соціяльна діяльність жінки.
X. Кухня і домашня праця жінки.
XI. Ґеоґрафія Україна.
XII. Історія України.
ХІІІ. Українська література.
Не всі курси розпоряджали потрібною кількістю кваліфікованих прелєґентів до всіх предметів. Тому деякі курси приходилося з конечности переводити з меншими, або більшими скороченнями. Одначе на всіх курсах були предмети суто виховного характеру й усюди була захоронка, або зразковий дитячий садок, де курсантки відбували необхідну практику.
Орґанізація дитячих садків у 1940 р.
На перший раз намічено організацію 303 дитячих садків. З того можна було обсадити тільки 206 дитячих садків (204 на українських територіях і два на польських у Кракові і Кельцах) і то 18 давніми провідницями дитячих садків та 188 новоукінченими курсантками.
Стан дитячих садків у 1940 р. по oкpyгаx представляється цифрово ось як:
Округа — кількість дит. садків — кількість дітей
Краківська область — 95 — 2387
Kpаків — 1 — 35
Hoвий Торг — 1 — 45
Новий Санч — 10 — 382
Ясло — 7 — 335 (Давні повіти: Горлиці, Ясло, Коросно, враз із Балигородщиною)
Сінік — 16 — 560
Ярослав — 58 — 910
Ряшів — 2 — 120
Люблінська область — 110 — 2937
Білограй — 19 — 342
Замістя — 15 — 399
Грубешів — 34 — 863
Холм — 16 — 505 в тому Володава 14. д. садків
Радин — 5 — 150
Люблин — 1 — 100
Красностав — 4 — 98
Біла Підляшська — 16 — 480
Інші области — 1 — 37 Кельці (радомська область)
Разом — 206 — 5361
Висновки
Як порівняємо число українських дитячих садків на областях Ґен. Ґубернаторства в минулому році і найбільшим числом, яке осягнули ми за часів Польщі (800), то вийде, що за часів Польщі один дитячий садок припадав на 8.700 душ українського населення, а в Ґен. Ґубернаторстві 1 дитячий садок припадав у 1940 р. на 3.600 українського населення. Безперечно тут була вина польського режіму, що не допускав до творення українських дитячих садків. Бо якщо була б тоді змога без перепон засновувати і вести дитячі садки, то при великій свідомости і жертвенности українського населення було б їх тоді повстало тисячі.
Проте, хоч вислід минулорічної кампанії дитячих садків не може нас вдоволити, то все ж, обєктивно оцінюючи, остаточні осяги розмірно позитивні. Найважніше: минулорічні дитячі садки промостили вже дорогу і тепер при активній допомозі всього свідомого, доброзичливого українського громадянства, в першу чергу українського жіноцтва й українського вчительства, цьогорічна своєчасно почата ударна кампанія дитячих садків повинна увінчатися куди кращими вислідами.
Головна річ — це великий моральний капітал, який здобули на місцях добрі провідниці дитячих садків своєю жертвенною працею. Та про це вже черговим разом.
Керманич Відділу Шкільних Справ при У.Ц.К.
[Краківські вісті]
15.03.1941