† Бл. п. Олександер Огоновскій.
Смерть бл. п. Олександра Огоновского викликала у Львові і в цїлім краю великій сум і жаль межи всїми щирими Русинами, а сочувство серед суспільности польскої.
Всї дневники львівскі присвятили Покійному як найтеплїйші згадки. [Діссонанс внесла хиба одинока "Черв. Русь", котра закпила собі, що Покійний умер на "нову еру", але таке — як хтось то сказав — "плюгавство" не може причепитись до чистої як щире золото памяти Покійного.]
Вчера появились на мурах чотири плякати взиваючі до відданя послїдної прислуги Покійному, а то: від родини, від всїх руско-народних товариств, від сенату та професорів університету і від ради міста Львова.
Чорні хоругви повівають від позавчера або вчера: на ратуши, на університетї, з вікон "Просвіти" і "Рускої Бесїди", Института Ставропигійского на Волоскій церкві, з вікон "Академического Кружка" і Czyteln-ї Akademick-ої.
Вечером в день смерти бл. п. Олександра Огоновского зібрались львівскі Русини-народовцї в "Рускій Бесїдї" і, віддавши честь памяти свого найдорожшого Товариша, рішили однодушно, устроїти похорон бл. п. Олександра коштом руско-народних товариств. Почесть тая, вповнї заслужена, довела ся у Русинів першому бл. п. Олександрови Огоновскому.
Парастас при мощах Покійного відправили вчера: о 3-ій годинї з полудня оо. Волод. Петрушевич, Ив. Чапельскій і Илар. Вацик з хором питомцїв духовної семинарії, — о 6-ій годинї крил. о. Павликів з оо. Рейтаровским, Яримовичам і о. Евг. Гузар, — сегодня в полудне в-друге о. Павликів з оо. Рейтаровским і Яримовичем.
Похорон нинї о годинї 3-ій з полудня заповідає ся дуже величаво. В похоронї возьме участь також Є. Е. митрополит Сильвестер. Вже нинї рано зложено на домовину множество вінцїв від родини, від товариств львівских та й з краю і від приятелїв та знакомих Покійника. Промовляти мають: з балькону дому п. К. Устіянович, а на кладовищи д-р о. Іосиф Левицкій, один з професорів увіверситету, один з студентів університетских і наконець проф. Н. Вахнянин.
Видїл "Рускої Бесїди" оповіщує, що з причини смерти бл. п. Олександра вечерок на "Бесїдї" взглядно в Frohsinn-ї назначений на день 14 н. ст. лютого (суботу) не відбуде ся, на знак жалоби по невіджалованім Покійнику.
З Тернополя одержав д-р Омелян Огоновскій слїдуючу телеґраму:
На Ваші руки, Високоповажаний Добродїю, пересилаємо слова нашого горячого і щирого сочувства для Достойної родини незабутого світоча рускої науки. На передчасну могилу першого і найзнаменитшого руского труженика на поли наук правничих злїтає наша скорбна думка, наш превеликій жаль по Тім, котрого нам і Руси нїхто не в силї заступити.
Русини-юристи в Тернополи: Кузьма, д-р Лучаківскій, Тиховскій, д-р Зарицкій, д-р Кочиркевич, д-р Лошнїв, Цурковскій, Гриневецкій, Граб, Мидловскій, Медведскій, Бачиньскій, Топольницкій, Чернявскій, д-р Олесницкій, Навроцкій, Ст. Лучаківскій, Чакалюк, Дроздовскій, Попович, Стахура, Гарасимів, Яскуляк.
З Рудок наспіла телеґрама:
Жаль і смуток по стратї заслуженого мужа і бувшого голови "Народної Ради" подїляємо з вами. — В имени Русинів з Рудок: Павлиш.
Подяка.
Низше підписаний уважає своїм довгом подякувати всенародно тим високо достойним особам, котрі як що-до заключеня супружества підписаного так і в самім актї супружества оказались єго добродїями. Акт вінчаня відбув ся дня 5 н. ст. лютого 1891 о 11 годинї в полудне. В навечерє сего акту на прошенє добродїя нареченої Никодеми Єлисавети дв. им. Рібенбавер а именно Є. Екс. д-ра Францишка Смольки Президента ради державної, та єї опікунів Впов. пп. Роберта Геферна, директора гал. ипотечного банку у Львові і Фридриха Рібенбавера, надсовітника прокураторії скарбу, представив их сповідник Впр. о. Єроним Колюбинскій, експровінціял конвенту оо. Кармелітів, Є. Ексц. ВПреосвященому митрополитови Сильвестрови Сембратовичеви, просячи для них о благословенє, котре Є. Ексц. ВПреосвящений зводили ласкаво удїлити, заявляючи, що слїдуючого дня при св. службі Божій піднесе свої молитви на интенцію просячих. Дня 5 лютого відправир літурґію в церкві св. Пятниць ВПр. о. парох А. Василевскій і запричастив женихів, а другу співану о 11 год. Всч. о. Василій Курдидик, сотрудник церкви св. Пятниць. Акту вінчаня довершив ВПр. о. крил. д-р Іосиф Левицкій, катихит II ґімн. у Львові в сослуженю ВПр. оо. Адольфа Василевского і Вас. Курдидика. По актї вінчаня принимано гостей і участників в домі п-ї Рібенбаверової щиро до пізної ночи. До щасливого заключеня супружества найбільшими добродїями оказались : Є. Екс. д-р Францишок Смолька, Є. Екс. ВПреосвящений митрополит Сильвестер Сембратович, Впр. і Всв. о. митрат Михаїл Сїнгалевич, Впов. п. Роберт Гефер, Впр. о. Єроним Колюбинскій і всї Впр. і Всесв. оо. члени суду супружеского і Впр. і Всесв. о. Канцлер канцелярії консисторскої за справедливе рішенє сеї справи — за що всїм тим високодостойним добродїям заявляю мою сердечну подяку.
Андрій А. Грабович, протоколянт митроп. Консисторії.