Загальні збори товариства "Сїч".
З Відня.
Сегорічні (в черги 24-ті) загальні збори товариства "Сїч" відбули ся в суботу дня 1 н. ст. падолиста с. р.
Уступаючій видїл зложив справозданя из своєї дїяльности, из стану каси і бібліотеки.
Видїл відбув 11 звичайних а 8 надзвичайних, разом 19 завдань, а скликував три рази надзвичайні заг. збори. — Вислано від товариства письм 180, а одержано 113 і полагоджено 50 членьских жадань. — Виготовлений начерк статута предкладає ся до дальшого зарядженя. — Разів шість висилав видїл делеґатів до славяньских віденьских товариств на их торжества і памятні обходи, а до краю привітні телеґрами: до Станіславова, Львова і Кракова в роковини смерти Шевченка, на загальні збори тов. "Просвіта" в Коломиї, до Черновець на ювилей 15-лїтного истнованя тов. "Союз". — Вечерниць було 5, між нами дня 3 (15) мая в память знесеня панщини, а в лїтї одна прогулька в околицю Відня. — Тов. Иван Порубальскій держав два відчити. — Удержувано 36 часописей, з того 15 змісту політичного а 14 наукового. Більшу часть ґазет одержувало товариство даром або по зниженій цїнї, а Ред. "Дѣла" поміщувала безплатно урядові оголошеня товариства. — Из славяньскими товариствами у Відни, Львові, Чернівцях, Грацу і Кракові удержувала "Сїч" звязь, а з віденьскими жила в дружних зносинах. Лише з тов. польским Ognisko зірвано зносини в другій половинї адмін. року. — Членів було записаних 37, з того брало пересїчно 13 живу участь в руху товариства. Оден член виступив з товариства серед року. — Уряд секретаря находив ся за той час в чотирох руках.
Приходу було 372 зр. 9 кр., розходу 350 зр. 84 кр., остає готівкою 21 зр. 25 кр. З приходу припадає 185 зр. 67 кр. на не-членів товариства, а то 168 зр. 72 кр. титулом добровільних датків, а 16 зр. 95 кр. титулом відпренумерати ґазет. Надзвичайні датки зложили з не-членів Вп. добродії: Остап Терлецкій і Иван Стецьків по 1 зр., Федак 2 зр., Лежогупскій з Відня 2.50 зр., Пелехович з Відня 3 зр., Паньковскій, д-р Д. Савчак, о. Иван Озаркевич, Ив. Борисикевич і Д. Беров по 5 зр., панї Струміньска 6 зр., панї Драгоманова 20 франків (9.02 зр.); Д-р Бабій, Ив. Франко, д-р Ив. Куровець, д-р Яр. Окуневскій і Мих. Драгоманов по 10 зр.; д-р Іос. Ковшевич з Möllersdorf 2 дукати (10.60 зр.), д-р Е. Мисула 1 фунт штерлінґів (11.60 зр.), д-р Кость Икалович 100 франків (47 зр.), разом 168 зр. 72 кр. — Члени звичайні зложили титулом вкладок і вписового 122 зр., а 64 зр. 42 кр. титулом відпренумерати ґазет, добровільних датків і бібліотечної збірки. — Три члени були від вкладок увільнені, 7 а взглядно 9 платило по-над статутову належитість (1 зр. замість 50 кр.), а 6 не заплатило анї одної вкладки. Титулом вкладок має товариство претенсії до членів на 106 зр., числячи по 50 кр. від кождого в місяць. — З розходів припадає 59 зр. 54 кр. на бібліотеку і читальню, 147 зр. 50 кр. на хатний чинш, 48.03 зр. на услугу, топливо і світло, а решта 95.67 зр. на инші видатки. — На слїдуючій адмін. рік лишаєсь 233 зр. 50 кр. з вчисленєм різних претенсій і цесій. — За весь час було трех касієрів.
З бібліотеки визичено 369 книжок. З крейцарових датків зібрано на бібліотеку 6 зр. 70 кр. Нових книжок прийшло 90 а закуплено 9 в 11 томах. Бібліотека виказує 1593 книжок в 3150 томах. — За весь час урядувало аж пять бібліотекарів.
Всїм Вп. Добродїям, котрі товариство яким-небудь способом спомагали і єму сприяли, зложив уступаючій видїл, під проводом голови, д-ра Мих. Зобкова, щиру подяку.
Руска мова перешкодою в занятю наданої посади.
При сегорічнім обсаджуваню посади катихитів при школах народних і видїлових надано між иншими посаду катихита при женьскій школї видїловій в Тернополи о. Вацикови. О. катихит, маючи декрет в руках, прийшов представити ся директорови згаданої школи і як пристало на руского священика представив ся єму по руски. Пан директор віднїс ся зараз по представленю з жалобою до инспектора окружного, що новоименований о. катихит єсть невідповідний для єго школи, бо представив ся єму gburowato — значить ся, по руски, коли прецї в єго школї язиком урядовим єсть язик польскій. Зараз на другій день т. є. 29 жовтня скликав п. инспектор засїданє ради шкільної окружної, котра ухвалила внести представленє до краєвої ради шкільної, щоби та признала первістну обсаду неважною і розписала новий конкурс на посаду катихита при женьскій школї видїловій в Тернополи. Треба тут ще і то зазначити, що о. Вацик перед тим, заким єго осудив і оцїнив премудрий директор тернопільскій, не мав ще анї одної лекції в школї, бо розпочав учити аж 4 падолиста, та й то, що п. директор зажурив ся, як буде о. катихит розмавляти не з дїтьми, а з — панями учительками, з котрих жадна (!) по руски не уміє. Факт не потребує коментаря.
З Вибранівки пишуть нам: Дня 5 с. к. затревожилось цїле місточко Вибранівка в бобрецкім повітї убійством, котрого в білий день доконали на Иванї Березовскім єго рідний батько Микола, мачоха Гаська і син єї і Mиколи — Василь Иван Березовскій був cильним паробком і робив що день при зелїзници, при так зв. партіях. Діставши тиждневу заплату він звичайно віддавав мачосї чи батькови половину зарібку а другу половину лишав собі, щоби при лихім харчи мачохи купити хлїба і горівки, або, як приміром в недїлю, порядно випити. О сей заробіток йшла все сварка межи Иваном а єго мачохою і батьком, котрі також любили добре випити. Так і того дня Иван, прийшовши на полуденок до дому, застав обоє сильно пяних — особливо батько мав бути просто без памяти. Коли-ж Иван казав собі дати їсти, тогдї зачали обоє єго лаяти, а молодшій єго брат Василь прискочив до него і мав єго так сильно ударити каменем в голову, що той повалив ся на землю. Зараз прискочили всї троє і так довго єго били, чим попало, доки він не згиб. На вість о сїм убійстві прийшли з тутешної стації жандарми і взяли старих під варту, а Василь десь утїк. Завтра має приїхати сюда судова комісія. — Сумний сей випадок єсть — як кажуть першій в Вибранівцї, але не можна цїлком єму дивувати ся, бо ту панує доси нечувана темнота, піяньство і нужда. Від знесеня панщини нїхто не подумав над сим народом трудити ся: старенькій священик не здужав, школа зведена від 11 лїт, міняла завсїгди учителів, чиї льнї анї слїду — властиве місточко зложене з самих жидів, зелїзниця йде через Вибранівку, — всї ті обставини зложили ся як-раз на крайну темноту і неморальність людей. Дивувати ся ще треба, що повисшій випадок і єсть тут першим ! — Л. С.
08.11.1890