◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Задовження Німеччини
Задовження Німеччини при кінці місяця липня 1940 р. — як подає Державний Статистичний Уряд у часописі "Віртшафт унд Статістік" ч. 17. — сягало 59.155,5 міліонів нім. марок. У порівнанні до задовження з червня ц. р. бачимо тут збільшення на 2794.5 міл., яке вдержується на рівні збільшення задовжень з попередніх місяців. З цієї загальної суми довгів припадає на закордонні довги 1236,8 міл., на внутрішно-краєві довгоречинцеві 29.621,6 міл. і короткоречинцеві 25.221,0 міл. марок.
Совіти закуповують воєнні сирівці
Американська преса подала останньо вістки про торговельні обороти між Совітами і Злученими Державами Півн. Америки. Згідно з тими вістями, вивіз зі Злучених Держав до Совітів за останніх 10 місяців зріс в порівнанню до попереднього року на 75 відс. та осягнув вартість 72 міл. долярів. Цікаво, що Совіти закуповують головно мідь, цинк, цину, ґуму та інші сирівці, що мають примінення у воєннім промислі. При тому звертають увагу, що Совіти не маючи змоги покрити свого запотребування в Европі, звернулися із закупок до Злучених Держав, хоч між тими обома державами не було раніше тісніших торговельних звязків.
Договір трьох — це мир
ТОКІО, 13. 10. Японський міністр закордонних справ Матсуока заявив, що Японія бажає мира в Китаю. З тою метою дійшло між Японією та Анґлією до тримісячного порозуміння у справі Бурми, зокрема тільки тому підписано договір трьох держав оси. Якщо Анґлія бажає мира на Далекому Сході, то навіщо вона знов відчиняє шлях до Бурми, щоби таким чином заохотити Чан-Кай-Шека до дальшої війни в Китаю.
Якщо Черчіль жаліється на Японію, що мовляв хоче війни, то саме Анґлія підсичує її в Китаю. Вкінці Матсуока підкреслив, що договір трьох держав не звернений проти Америки, але навпаки, за Америкою. Саме ці три держави бажають, щоби Америка як невтральна держава не встрянула у війну чи то в Европі, чи у війну з Японією. Договір трьох, закінчив мін. Матсуока — це мир.
Румунська преса вітає німецьку військову місію
БУКАРЕШТ, 13. 10. Вся румунська преса широко обговорює справу вислання до Румунії німецької військової місії. "Курентуль", що по двохлітній перерві появився знову, як орган "Залізної Ґвардії", заявляє, що прихід німецького війська до Румунії — це природний наслідок реальної співпраці, що її вирішено у Відні. Включення Румунії до осі це не лише зміцнення господарської та культурної співпраці, але теж політична і військова.
Ґарантія збереження мира на наддунайському просторі повинна бути осторогою для всіх тих, що хотіли б каламутити відносини на Балкані. Преса прихильно вітає німецьке військо в Румунії відмічуючи, що воно принесе нові ідеї.
Налети на Льондон
БЕРЛІН, 15. 10. Начальна команда німецької армії подає, що ескадри боєвих літаків дня 14. і нічю з 14. на 15. продовжали відплатні налети на Льондон, полудневу й середущу Анґлію. Налети на Льондон тривали дуже довго.
У Льондоні, зокрема на північ від Темзи вибухли пожежі від бомб важкого калібру. Знищена також елєктрівня.
Дальше німецькі літаки бомбардували уладження у пристанях і військові обєкти в Ліверпулі, а скинені бомби спричинили вибухи й пожежі.
У часі атаки на військові обєкти в полудневій і середущій Анґлії знищено два військові схови. У гирлі Темзи один боєвий німецький літак бомбардував транспорт 18-ох кораблів. У цілій низці повітряних боїв перемогли німецькі літаки.
На морі, на захід від Кадиксу, один німецький бомбовик знищив ворожий корабель 4.000 тон містоти.
У продовж дня ворожі літаки не атакували Німеччини, щойно в ночі скинули бомби, заподіявши маловажні шкоди. Анґлійці втратили 13, а німці 1 літак.
БЕРЛІН, 16. 10. Німецька начальна команда подає, що одне підводне судно затопило два ворожі кораблі-цистерни 20.000 тон містоти. Друге підводне судно затопило ворожий озброєний корабль "Девоншайр" 11.275 тон містоти, знову ж трете судно затопило озброєний торговельний корабель 4.900 тон містоти.
Впродовж вчерашнього дня німецькі літаки бомбардували Льондон бомбами важкого калібру. На просторі між Гайд парком і доками індійського товариства спалахнули пожежі й вибухи.
На південь від Льондону бомби знищили гангари й схови на одному летунському майдані. Інші літаки бомбардувала з низьких летів військові табори і полудневій Анґлії.
Ворожі літаки, як звичайно, щойно під ослоною ночі, налетіли на терени Німеччини й окуповані землі та їхні бомби не заподіяли більшої шкоди. Згинуло лише декілька цивільних осіб. Між іншими анґлійські літаки бомбардували доми Червоного Хреста, тобто шпиталі в Берліні.
Ворог втратив 6 літаків, німці один.
Американці покидають Шангай
ШАНГАЙ, 16. 10. Наспіли вісті, що американські громадяни в Шангаю, поверх 1000 осіб, зголосили свій виїзд зі Шангаю. Виявляється, що це американський уряд порадив їм зліквідувати в Шангаю свої торговельні підприємства й мешкання, та чим швидше покинути Шангай.
Австралія не хоче війни з Японією
ШТОКГОЛЬМ, 16. 10. Австралійський премієр Мензі у своїй промові, що її виголосив у Сідней, заявив, що Австралія досі не воювала з Японією і на майбутнє не бажає війни з тією державою.
Анґлія шукає нових союзників
"Кракавер Цайтунґ" пише між ін.: "Анґлійці, що вже втратили голову, шукають, де тільки можуть, за можливостями, як ослабити натиск, що тяжить на острові. Тепер клопочуться, якби то перенести терен війни знову на полудневий схід. Такий звичайний факт, як висилка німецької військової місії до Румунії страшно схвилював політичних спекулянтів в Льондоні. З того виходить нова спроба, зорґанізувати помічні народи, що мають відтяжити Анґлію.
Льондонський "Таймс" започаткував кампанію, що — як ми вже пізнали добре анґлійські методи, — є вступом до загальної пропаґандивної акції з метою знову зловити для Анґлії дурня, що готовий, не зважаючи на всі дотеперішні досвіди інших країн, дати себе вжити як анґлійські сухопутні союзники.
Країни, які тепер намітив льондонський "Таймс" — це Туреччина, Греція та Югославія. Льондонський часопис побоюється труднощів Анґлії на Близькому Сході й тому поручає ці три країни, як ґеоґрафічну барієру перед цією областю. Цю головну думку нового анґлійського замаху на невтральність висловлено з рідкою серед анґлійців щирістю.
Ці три країни вихвалюють тепер подібними словами, якими перед роком Польщу та інші країни підбехтали до війни проти Німеччини. Польща була тоді, заки Франція прийшла на чергу, — "найсильніша та незнищима військова потуга Европи." Тепер — як пише "Таймс" — "Туреччина це найсильніша військова потуга на Близькому Сході, рішена кожний замах на її самостійність відперти з цілою силою".
Анґлійські похвали засипують Югославію, бо ця країна "завдяки питомій їй рішучости — боронитися і завдяки орґанізації армії" — приготована станути фронтом проти Німеччини. Вкінці греків підбехтують підступними словами, що вони вже раз не далися перестрашити "італійським тиранам". В моменті, коли на анґлійському острові кожного мужчину вишколюють на вояка або партизана, кличе льондонський часопис в напрямі полуднево-східньої Европи, що анґлійські збройні сили в повітрі, на морі й на суші тепер на Близькому Сході багато сильніші як в останніх місяцях. Подібні куліси, що їх анґлійці побудовали перед поляками, бельґійцями та іншими помічними народами, — при першому вистрілі завалилися..."
Москва знову заперечує
МОСКВА, 16. 10. Анґлійська пропаґанда в останньому часі розсівала вісті, що німецько-совітські взаємини помітно прохололи, бо, мовляв, Совіти починають схилятися у бік Америки й Анґлії.
Аґенція "Тасс" помістила таке заперечення:
"Пресова аґенція Райтера поширювала вісті часописів "Дейлі Телєґраф" і "Морнінґ Пост", мовляв, між Анґлією, Туреччиною, Совітами, Югославією і Грецією ведуться переговори в справі німецьких впливів на східні терени. Аґенція "Tacc" уповноважена вияснити, що ці інформації не правдиві й видумані згаданими часописами".