19-22 липня у Ванкувері (Канада) відбудеться щорічна зустріч Міжнародного товариства ВІЛ-СНІДу. Напередодні зустрічі чимало експертів заявляють, що кінець епідемії ВІЛу вже не за горами, адже є масив переконливих даних, які демонструють: негайне повсюдне впровадження антиретровірусної терапії одразу після діагностування ВІЛ може зупинити епідемію, але тільки якщо світ діятиме швидко та рішуче.
Причиною оптимізму є видимий успіх підходу «терапія як попередження». Як виявилось, курс лікування антиретровірусними препаратами одразу після діагностування ВІЛ не лише ефективно запобігає смерті та інвалідності, але й знижує ризик передачі хвороби статевим шляхом. У 2014 р. програма ООН UNAIDS, керуючись даними наукових досліджень, встановила глобальну ціль «90-90-90». Її суть – у діагностуванні ВІЛ у 90% випадків, ефективного лікування 90% пацієнтів та зниження темпів поширення вірусу на 90% вже до 2030 р.
У звіті комісії UNAIDS «Lancet», опублікованому минулого місяця, її експерти стверджують, що досягнення цілей «90-90-90» можливе, але для цього є п’ятирічне «вікно шансів». Якщо протягом п’яти років не буде рішучих дій, цілі будуть провалені. А втім, вже сьогодні можна констатувати видимі успіхи у боротьбі з ВІЛ: кількість нових заражень зменшується з року в рік. Кількість людей, які лікуються антиретровірусними препаратами, з 2003 р. зросла у 10 разів – із 1,3 до 13 млн. людей. Якщо цей тренд продовжуватиметься, то одна з Цілей розвитку тисячоліття, поставлених у 2011 р., – отримати 15 млн. пацієнтів з ВІЛ, які приймають антиретровірусні препарати вже до кінця цього року, може бути навіть перевищена.
Але чи буде позитивний тренд боротьби з ВІЛ продовжуватися? Сьогодні у світі 35 млн. людей живуть з ВІЛ. Усі вони потребують антиретровірусної терапії, але її надання відбувається надто повільно. Якщо доступність ліків залишатиметься на сьогоднішніх рівнях, то, враховуючи стрімкий ріст населення у Південній Африці, де є найбільше ВІЛ-інфікованих, темпи поширення ВІЛ-СНІДу знов можуть піти угору з 2020 р. Але якщо у наступні п’ять років стрімко збільшити доступність антиретровірусних ліків, то зупинка епідемії до 2030 р. є цілком досяжною.
Досягнення поставлених цілей потребуватиме масивних капіталовкладень – майже 36 млрд. доларів щорічно. Сьогодні на боротьбу з ВІЛ-СНІД витрачають 19 млрд. в рік. Окремим країнам, щоб побороти ВІЛ, потрібно буде витрачати на це майже 2% свого ВВП.
Очевидно, що виторгувати такі інвестиції буде дуже складно. Але якщо змоделювати економічні прибутки від людей, які залишатимуться здоровими і продуктивними членами суспільства, то ці країни тільки виграють від збільшення видатків на боротьбу з ВІЛ.
Перше значне свідчення на користь ефективності «терапії як попередження» прийшло у 2011 р. Тоді дослідження під назвою HPTN 052 продемонструвало, що лікування антиретровірусними препаратами, незалежно від того, чи у його (її) крові виявили низькі рівні CD4 тип Т-лімфоцитів – вірний маркер прогресування ВІЛ – знизило ризик передачі хвороби неінфікованому партнеру на 96%. А в лютому цього року опублікували результати дослідження TEMPRANO на понад 5,000 ВІЛ-позитивних людях у Кот-д’Івуарі. Як виявилось, негайна антиретровірусна терапія знизила ризик смерті та розвитку серйозних захворювань, таких як туберкульоз, на стадії СНІДу на 44%. Схожі результати показало й дослідження START, у якому брали участь 4,685 ВІЛ-позитивних з 35 країн, серед яких були країни з низьким, середнім та високим рівнем доходів. Це дослідження вказало на зменшення ризику смерті та серйозних захворювань унаслідок зараження ВІЛ на 53%.
На основі цих та інших даних ВООЗ розглядає можливість перегляду своїх інструкцій щодо рекомендаціїї негайного надання антиретровірусної терапії усім зараженим ВІЛ, а тільки окремим групам. Саме це й буде ключовою темою обговорення на конференції ІAS у Ванкувері.
Усі ці дані доводять одне: світ має засоби, щоб побороти ВІЛ-СНІД.
Erika Check Hayden
Nature, 07/07/2015
Зреферував Євген Ланюк
13.07.2015