Вчені за роботою
Кілька місяців тому у Львові, на базі колишнього Наукового товариства ім. Шевченка, утворено 6 філіалів інститутів Академії наук УРСР. Завдяки виключній увазі і піклуванню радянського уряду, вчені західних областей України, які довгі роки були переслідувані польською шляхтою, мають тепер всі можливості вести плодотворну наукову роботу на користь соціалістичної батьківщини.
Вчені всіх філіалів розгорнули активну наукову роботу. Інститут історії підготовляє розділ про історію колишньої Західної України, який увійде до чотирьохтомного підручника історії України. Інститут української літератури головним своїм завданням поставив підготувати до друку повну збірку творів великого українського письменника-революціонера Івана Франка. Її підготовляють академіки Возняк, Щурат, Білецький, член-кореспондент Академії наук Маслов, професор Сімович і інші.
Філіал інституту мовознавства працює над вивченням мови Франка і західно-українських говірок, над історією української мови, а також готує видання польсько-українського словника.
Філіал інституту економіки поставив своїм завданням скласти в цьому році розділ економічної географії західних областей України для підручника "Економічна географія УРСР".
В плані філіалу інституту археології є ряд робіт по вивченню палеоліту, неоліту в Західній Україні та вивченню мистецтва і техніки Ольвії і Пантікапеї. Інститут фольклору займається вивченням усної і словесної творчості, музики й етнографії західних областей України.
П. Степаненко.
Зустрічі франківців з трудящими
Гастролі Київського державного драматичного театру ім. Івана Франка проходять з великим успіхом. Кожного вечора зал театру заповнений глядачами. Вони тепло вітають майстерну гру і художнє оформлення вистав.
За час гастролів театр показав п'єсу О. Корнійчука "Правда", п'єсу О. Островського "Остання жертва", драму Івана Франка "Украдене щастя", народну драму Старицького "Ой, не ходи, Грицю", п'єсу І. Тобілевича "Суєта" та комедію М. Гоголя "Ревізор".
Майже усі п'єси йшли по два-три рази. Вистави відвідали понад 15 тисяч глядачів. Особливим успіхом користується п'єса О. Корнійчука "Правда", що в ній вперше на сцені українського театру виведено образ великого Леніна, у виконанні заслуженого артиста УРСР а. М. Бучми.
Колектив театру зробив кілька виїздів на підприємства і установи міста. Нещодавно група артистів зустрілась з робітниками паровозовагоноремонтного заводу. Ця зустріч була присвячена 20-річчю існування театру. Вона пройшла в теплій обстановці. Артисти розказали робітникам історію театру.
— Наш театр, — сказав артист С. М. Ткаченко, — виник під час громадянської війни. Ми об'єдналися для того, щоб художнім словом давати нашій доблесній Червоній Армії бойовий запал і культурний відпочинок. Під керівництвом комуністичної партії, радянського уряду і великого Сталіна розквітає національна формою і соціалістична змістом культура.
В зустрічах брали участь: заслужена артистка УРСР орденоносець Ужвій, заслужений артист республіки Шумський, заслужений діяч мистецтва Ватуля, заслужений артист республіки Пилипенко, артисти — Юрівна, Решетнік, Юрський, Вербіцький, Ніколаєнко, Дуклєр. Вони читали уривки з поем Тараса Шевченка, поезії сучасних радянських поетів, дали уривки з п'єс, що їх ставив театр, виконали кілька народних пісень.
Зйомки кінофільму "Перша кінна"
До Львова приїхала група працівників орденоносної кіностудії "Мосфільм". Вона незабаром почне в районах Львова зйомки нової художньої картини "Перша кінна". Це оборонно-художній фільм про розгром білополяків на Україні в 1920 році.
Організатором розгрому ворога, за дорученням партії, був товариш Сталін. Вирішальну роль у прориві польського фронту і розгромі шляхетських банд зіграла ворошиловсько-будьоновська Перша кінна армія. Герої Першої кінної гнали білополяків аж під Львів, де в селі Задвір'я вони вщент розгромили велике з'єднання білопольської кавалерії.
Сценарій фільму "Перша кінна" написав письменник, орденоносець Всеволод Вишневський. Фільм ставлять — режисер орденоносець Дзиган і режисер Березко. Головний оператор Амдрйканіс, директор картини Біазі. В ролі товариша Сталіна — артист Гольштаб, артист-орденоносець Боголюбов грає роль тов. Ворошилова, а в ролі тов. Будьонного — артист Хвиля.