◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Княгиня Ядвига Сапігова, вдова по кн. Льві, померла 29 н. ст. марта в Красїчинї в 80 р. житя. Покійна оснувала у Львові много добродїйних заведень, як міскі охоронки, заведенє св. Тереси, шпиталь для дїтей і дім милосердя під Провидїнєм, тож львівска рада міска вибираєсь на єї похорони. На львівскім ратуши вивішена чорна хоругов. В р. 1886 вибила громада міста Львова за заслуги покійної в єї честь золотий медаль.
О похоронах ґр. Артура Потоцкого і о участи Впрвосв. митрополита подає урядова ґазета в телеґрамі з Кшешовиць так: Першим поїздом зелїзничим приїхав митрополит Сембратович з крилошанином Білецким і хором питомців; відтак епіскоп краковскій з духовеньством, міністри Дунаєвскій і Залескій, намістник з женою, краєвий маршалок і инші достойники та депутації селян з дібр покійного, мазури і Русини. Перед винесенєм тїла відслужив митрополит поминальне богослуженє в парохіяльнім костелї; відтак слїдувала руска панахіда, над тїлом при співі питомцїв. "Хвиля то була переймаюча, коли митрополит в митрі благословив тїло того, що все зміряв до єднаня братних народів (?); навіть поважнїйші мужі не могли вздержатись від зворушеня" — зазначує урядова ґазета. Серединою походу похоронного ишли питомцї а перед домовиною ишов митрополит, за ним епіскопи Дунаєвскій і Лобос та инфулати Мацке і Вальчиньскій. О 12-ій годинї відправив епіскоп Дунаєвскій богослуженє, по чім зложено тїло в костельне подземелє.
Испит на катихитів. Щоби одержати кваліфікацію на учителїв релігії в школах народних і видїлових мають кандидати піддатись письменному і устному испитови, а то з катихитики, біблійної исторії обох завітів, позитивної доґматики, етики і літурґіки. Испит для львівскої архіепархії відбуде ся 17 (29) і 18 (30) цвітня с. р. в сали засїдань консисторских а просьби о допущенє до сего испиту треба вносити до 15 (27) цвітня через орд. шкільні комісаріяти до митроп. консисторії.
Позаяк о траґічнім випадку, який лучив ся в недїлю дня 23 марта в костелї бучацкім, польскі дневники підносили много хибних вістей, то я подаю докладний опис цїлої пригоди. В недїлю пійшла до костела жена тутешного люстратора (а не секретаря) ради повітової і властителя реальности п. Мєржвиньского, 46-лїтна женщина, і сїла як звичайно враз з иншими панями бучацкими коло престола на кріслї. В-тім при самім кінци проповіди падає майже з-під самого склепіня дубова фіґура ангела і впавши на голову п. Мержвиньскої розбила їй чашку на кусники, так що смерть наступила майже в одній хвили. Однак неправда, щоби якась професорова або хто другій дізнав також ушкоди, се тілько кров з розбитої голови, обризкала черевики стоячої обіч учительцї. Цїлий той дуже траґічний випадок викликав велике зворушенє в містї, а то раз, що діткнув чоловіка тїшучого ся симпатією в Бучачи, а по друге, що причиною нещастя була коли неосторожність, то неоглядність лат. пароха. кс. Громницкого, котрий при великих доходах парохії, не уважає за відповідне дати оглянути костел фаховому чоловікови, щоби люде не були наражені на небезпечність. Для характеристики польского духовеньства цїкаве єсть закінченє того сумного факту. Похорон п. Мержвиньскої відбув ся, як звичайно в малім містї при участи лат. пароха кс. Громницкого і обох лат. сотрудників; крім того були два рускі священики з околицї, і один місцевий Василіян, всї тії послїдні зовсїм безінтересовно. В два дни по похоронї прислав кс. Громницкій п. Межвиньскому письменний рахунок за похорон на 121 злр. 80 кр. Суть там позиції як: для пароха т. є. целебранта окремо за провід похорону, а окрему за відправу в костелї по 20 зр. разом 40 зр. для двох сотрудників 20 зр., за подзвін 5 зр. за свічки в костелї 25 зр. і т. д., разом 121 зр. 80 кр. А прецїнь, коли покійна женщина стратила житє в костелї, убита ангелом, то повинен кс. парох взяти то на увагу. Ми ручимо, що рускій священик поступив би тут був зовсїм инакше — по совісти.