Рибне господарство Львівської області
За часів господарювання на західно-українських землях польських панів, розведенням риби займалися тут виключно поміщики. Їм належали всі великі ставки і водоймища. Наприклад, ще в минулому році поміщик Павло Сапєга в своєму володінні крім десятків тисяч гектарів посівної площі, мав в одному лише Рава-Руському повіті більше 400 га ставків, де розводилась риба. Відома своєю жадністю і капіталами поміщиця Марія Замойська тримала в своїх руках всі ставки Городокського повіту площею більш 500 га. Не менше ставків було власністю поміщиці Воронецької, поміщика Цельського і Львівського архієпіскопства.
Тепер всі водні багатства стали власністю трудящих. Велика кількість ставків з рибою націоналізована і передана у власність сільських Рад і організованих на початку цього року колгоспів. Крім цього в Львівській області створено 9 рибних господарств, якими керує рибтрест. Об'єднано 919 великих ставків загальною площею в 5.200 гектарів. Трест почав небачену тут велику роботу.
Капіталістично-поміщицький лад не дозволяв застосування багатосистемного розведення риби. В наслідок водоймища нераціонально використовувались, виловлення риби було незначне, багато було захворювань її. Тепер рибгоспи почали планово організовувати багатосистемне господарство: навколо одного великого ставка створюються нагульні, виростні, нерестові ставки і зимівники риби. Золочівський рибгосп цієї весни будує нагульний ставок площею 50 га і виростний — 2 га. В Ставчанах починається будівництво нагульного ставка в 14 га, в Пинянах створюється виростний — в 10 га, в Яворові нагульний — площею в 20 га. Великі роботи будуть проведені також у Жаркові, де будуть підготовлені до пуску новий виростний ставок площею 38 га і збудований зимівник риби. Взагалі в області є колосальні перспективи для культурного розведення риби. Можна не тільки упорядкувати старі ставки, але і будувати нові. В цьому напрямку будуть проведені дослідження в багатьох районах силами спеціалістів з Наркомату рибної промисловості УРСР.
Тресту уже доводиться багато працювати над відбудовою зруйнованих польськими бандами гідроспоруд. А таких руйнувань чимало. Оскаженілі пси, бачучи своє безсилля, при уході зовсім знищили водоспуски (греблі) в Городку, Рудно-Стриховальцях, с. Дуб'є, Бродського повіту, Черлянах. Майже весь інвентар спалений, знищений, розкрадений. Доводиться виготовляти або придбавати все спочатку.
Велику допомогу рибному господарству області вже почала надавати радянська держава. Ми ще не давали ніякої продукції, а одержали на капітальне будівництво великі асигнування. На відбудову гідроспоруд і капітальний ремонті ставків також одержано великі: суми. Це свідчить, як турбується партія і уряд про поліпшення матеріально-побутового стану трудящих, про достаток продуктів харчування.
Незміряно зросте виловлення риби. З ставків нашої области поміщики добували коло 5 тисяч центнерів риби за рік, при чому більша частина улову споживалась меншістю — буржуазією, залишалася в тих же поміщицьких господарствах. Тепер же, за нашими цілком реальними планами, навесні цього року буде відпущено споживачам 600 центнерів свіжої риби, а восени 8.400 центнерів зеркального коропа, ляща, лина, судака і карася. Крім товарної риби вже навесні ми одержимо в наших рибгоспах більш 2 міліонів зарибка. Посадочний матеріал весь час будемо збільшувати в наших розплідниках.
Ми передбачили застосування комплексу заходів по інтенсифікації рибного господарства. Підготовились удобрити ставки мінеральними туками. Для цього в рибгоспи завезено 100 тонн суперфосфату, 7 тонн кісткової муки і т. п. Проведемо обкошування зайвої рослинності навколо ставків і очищення дна ставків.
Це, безсумнівно, підвищить приплод риби з кожного гектара. Крім зазначеного, ми будемо підживлювати рибу різними відходами від сільського господарства. В радгоспи завезено 900 тонн ріпакової і рижійової макухи і люпину. Ми приготувались до боротьби з захворюваннями риби краснулою. Для цього створений грошовий фонд і лікувальні засоби.
Трест сміливо висуває на керівну роботу в рибгоспах місцеві кадри. По всіх об'єктах вже є гідротехніки, інженери по будівнитву, рибоводи, плановики. В підготовці до весняного пропуска води і першої путини велику ініціативу виявляють в Городокському рибгоспі інженер т. Віжаноський, рибовод т. Малицький. Вони показують себе знавцями рибної справи. Уміло керує рибгоспом висуванець тов. Лейнберг. На відсутність кадрів ми скаржитися не можемо. Більше того, в цьому році Наркомат передбачає відкриття у Львові технікуму рибної промисловості на 350 студентів.
П. А. Міленко, директор Львівського рибного тресту
Важлива державна справа
У Львові створено 32 пункти для видачі новий радянським громадянам паспортів Союзу РСР. На останній день паспорти вже одержали понад 25 тисяч чоловік. Кожен трудящий з почуттям великої гордості за свою соціалістичну батьківщину приходить за своїм особистим документом і одержавши дорогу для нього книжечку, переглядає її, як великий дар.
Важливішим завданням працівників паспортних пунктів є те, щоб радянський паспорт був грамотно і чітко заповнений, щоб в ньому не було помилок. В цьому відношенні частина паспортних пунктів (31, 33 і інші) можуть бути прикладом для інших. Тут зразково організована робота.
Паспорти виписують грамотні люди, які сумлінно ставляться до дорученої їм справи. На цих пунктах майже зовсім немає випадків перекручення прізвищ і ініціалів.
Але поруч дуже часто можна натрапити на факти безвідповідального, навіть злочинного ставлення до справи виписування паспортів. Дуже часто на пунктах бланки паспортів псують, викидають на смітник. Окремі працівники "змагаючись" хто більше за день випише і видасть паспортів нехтують такими питаннями, щоб правильно і точно заповнити кожну графу. В наслідок в паспортах трапляються перекручення не то що ініціалів, але й прізвищ, і інших даних. Особливо багато припускається помилок, неточностей при заповненні відповідних граф російською мовою.
У паспортному пункті, що міститься по вул. Потоцького №6 одержали паспорти члени родини Геників-Березовських. Чого тільки не понаписували в їхніх паспортах працівники пункту. Голова родині працює службовцем на одному з підприємств міста. В паспорті про соцстан його сказано "службовіц". Дружина голови родини — написано в паспорті по соцстану є "службовця" (??).
Працівники цього ж паспортного пункту видаючи паспорти студентам, пишуть, що вони є "учащиися", а паспорт видано на підставі документтв "свид. шкил.". Або ще так "паспорт від НКВСМ Львіва" і інше. Читаєш ці крючкотворні записи і згадується тобі "фількина грамота", з якої нічого не можна зрозуміти. А тимчасом ці ж записи робляться у важливому документі, де кожне слово повинно бути чітким і зрозумілим.
Подібних фактів можна навести дуже багато. Це все є результат того, що людей для виписки паспортів добрано не серйозно, частина з них безграмотні, погано володіють українською мовою і зовсім не знають російської.
Треба сказати, що органи міліції у роботі по видачі паспортів, на жаль, не одержують необхідної допомоги від районних комітетів партії, райрад і інших радянських організацій.
Для нормальної роботи паспортних пунктів не створено мінімальних умов. Значна частина пунктів розміщені в брудних і тісних приміщеннях, що навіть ніде в них і повернутися. Так, наприклад, паспортний пункт №13 (вул. Личаківська, №3) міститься у двох кімнатах. В одній з них почекальня, де також приймаються і документи від громадян. Ці документи складають на стіл, за ними ніхто не слідкує. Були випадки, що документи рвали, кладучи на них одяг. З великими труднощами вдалось "відвоювати" у голови профспілки комунальників т. Кузьменка дві кімнати для роботи паспортного пункту.
Впадає в очі і нерозбериха на пунктах. Чому, наприклад, біля приміщень пунктів щодня збираються великі черги людей, коли кожний громадянин повинен знати точно годину, коли йому прийти за своїм документом і без всяких черг одержати його. При бажанні це не так уже важко організувати.
Видачу паспортів треба закінчити до 1 травня 1940 року. Якщо органи міліції негайно усунуть неподобства, які є на пунктах по видачі паспортів громадянам Львова, вони впораються зі своїми завданнями. Треба налагодити на кожному пункті чітку роботу, установити відпобідальність кожного працівника за доручену йому справу. Одночасно органам міліції має бути надана допомога від районних комітетів партії, районних Рад. і профспілок.
І. Печенко.