Показник середньої світової температури сьогодні вищий, ніж він був у 75% випадків за останні 11.300 років, - до таких висновків дійшли американські науковці. Якщо зміна клімату триватиме і надалі, то до кінця ХХІ століття встановиться температурний рекорд з часів останнього льодовикового періоду.
Зростання середньорічної температури за останні 150 років
Інструментальні дослідження клімату почалися лише на початку 19 століття. Реконструюючи більш ранні періоди, дослідники покладаються на природні дані, такі як кільця дерев чи співвідношення ізотопів у печерних мінералах. Однак навіть такі дані є обмеженими, адже стосуються лише окремих регіонів та сягають не далі кількох тисяч років, - стверджує автор дослідження Шон Маркот (Shaun Marcott), кліматолог з Університету Орегону.
Маркот та його колеги поставили собі за мету проаналізувати глобальні температурні тренди за останні 11.300 років. З цією метою вони проаналізували 73 мінералогічні зразки, що включають донні відклади з озер та морів у різних куточках нашої планети та зразки льоду з Антарктиди та Гренландії. Це дало їм змогу комплексно оцінити клімат на планеті з часів, коли північна півкуля тільки почала відновлюватися після плейстоценового обледеніння [1]. Кожен зразок містить дані про клімат впродовж, як мінімум, 6.500 років та охоплює базовий період [2] завдовжки 1.000 років, починаючи з середини інтергляціалу [3] близько 3550 р. до н.е.
Щоб одержати дані про минулі температури, науковці застосовували такі методи як визначення співвідношення іонів магнію та кальцію у панцирах стародавніх ракоподібних, піднятих з морського дна, та вимірювання ланцюгів органічних молекули, названих алкенонами, у донних відкладах.
Дослідження показало, що після льодовикового періоду середня температура рівномірно зростала, стабілізувавшись між 7550 та 3550 р. до н.е. Згодом настав період похолодання, який досягнув максимуму між 1450 та 1850 рр. н. е. А починаючи з ХХ століття відбулося стрімке потепління, внаслідок якого температура буквально «злетіла» з майже найхолодніших значень після льодовика до майже найтепліших.
Вчені стверджують, що температурні тренди впродовж практично усього досліджуваного періоду можна пояснити природними чинниками, такими як, наприклад, періодичні відхилення осі земної кулі. Причиною ж зростання світової температури впродовж останніх ста років є ефект глобального потепління – збільшення викидів в атмосферу двоокису вуглецю (парникового газу).
На основі цих спостережень Шон Маркот побудував кліматичну модель, яка показує, що, незалежно від подальших викидів СО2, середня світова температура до кінця століття сягне найвищих значень за останні 11.300 років.
Якими будуть наслідки глобального потепління? По-перше, внаслідок танення льодовиків зросте рівень світового океану, що призведе до затоплення багатьох прибережних території. По-друге, настане зміна кліматичних моделей: в одних регіонах почастішають посухи, а в інших – повені. Крім того, спостерігатимуться екстремальні погодні коливання: періоди крайньої спеки чергуватимуться з періодами небувалого холоду. По-третє, під загрозою вимирання опиниться більшість флори і фауни (особливо тієї, яка пристосована до життя в холодних умовах). За підрахунками вчених, якщо глобальна температура зросте на 1,5-2,5 Со, вимруть від 20% до 30% видів, а якщо на понад 3,5 Со – то майже 70%. По-четверте, зростання температури світового океану спричинить урагани, торнадо та циклони (фактично усі урагани в останні роки, включно з ураганами «Катріна» у 2005-му та «Сенді» у 2012-му, відбулися внаслідок глобального потепління). По-п’яте, повені та засухи у бідних країнах матимуть наслідком неврожаї, а, відтак, голод. Жаркі та мокрі умови є надзвичайно сприятливими для хвороботворних мікроорганізмів, що спричинить спалахи інфекційних захворювань. На всій території планети під впливом спеки та холоду почастішають серцево-судинні та інші захворювання.
Примітки:
Плейстоцен – геологічна епоха, яка почалася 2,5 млн. та завершилася 11 тис. років тому. Передує голоцену (сучасна геологічна епоха). Плейстоцен характеризувався поступовим похолоданням клімату на планеті та закінчився обледенінням північної півкулі (льодовиковий період).
Базовий період (у кліматології) – мінімальний період метеорологічних спостережень, який дає змогу побудувати кліматичну модель на певний період.
Інтергляціал – проміжна стадія між двома льодовиками. Складається з періодів потепління (інтерстадіал) та похолодання (стадіал).