Збірка уміщує вірші останніх п’яти-семи років, коли, за сумним збігом обставин, відбулася ціла епідемія відходів із життя літературних друзів і побратимів автора: Юрка Покальчука, Ігоря Римарука, Назара Гончара, Василя Кожелянка, Аттили Могильного і, на жаль, уже чимало інших. Тому один із головних тонів цієї книжки неминуче виявився реквіємним. Звідси і назва (бо скляний очерет – це люди, власне, всі ми, які хитаємося на вітрі, дзвенимо, але щомиті можемо виявитися набагато ламкішими, ніж собі здаємося), і наскрізна присутність цього епітета-символу майже в усіх текстах. Зокрема, від уважного читача не «втече» його присутність у кожному з текстів вінка сонетів, який є в цій збірці.
Назар Федорак (нар. 1974 року у Львові) — письменник, літературознавець. Був членом Асоціації українських письменників — від початку її створення, та пізніше написав заяву на вихід через незгоду з перетворенням АУП на такий самий колгосп, як Спілка письменників. Автор восьми поетичних книжок. Крайня з них, восьма, — подвійна: в одній частині збірки — "Скляний очерет", де зібрано ще не публіковані у книжках вірші останніх років. Друга частина — "Р[озкриваючи] к[риптоніми]" — є добіркою текстів із присвятами (в різний спосіб) різним персонам. Тут є твори й публіковані раніше, і такі, що друкуються вперше, та головна "родзинка" (на неї вказує і назва) — що тут уперше розшифровано ці присвяти. Над оформленням збірки попрацював — як завше, ориґінально та сумлінно, — художник Юрко Кох.
Модератор заходу – Ростислав Чопик. Вхід вільний.