Лідери країн ЄС досягли домовленостей про середньострокові цілі своєї енергетичної та кліматичної політики. Аналітики прогнозують, що це рішення керівників третього найрозвинутішого економічного регіону у світі пожвавить міжнародну координацію зусиль у сфері охорони клімату.
ТЕЦ у м. Белхатув (Центральна Польща). Економіка Польщі дуже залежить від викопних джерел палива.
Кліматична та енергетична стратегія Євросоюзу, про яку минулого четверга домовилися глави країн ЄС за підсумками сесії Європейської Ради, що тривала цілу ніч, зобов’язує Європейський Союз до 2030 р. знизити викиди своїх парникових газів на 40%, або довести їх до рівня 1990-го року. Імплементація угоди, однак, ще залежатиме від Китаю та США. Якщо ці країни несподівано не поставлять перед собою ще масштабніших цілей – у такому разі Європа наслідуватиме їхній приклад, – цілі, про які домовилися лідери країн ЄС, стануть остаточним внеском Євросоюзу до запланованої глобальної кліматичної стратегії, яку планують підписати на рівні ООН на початку наступного року.
Крім того, керівники Євросоюзу домовилися до 2030 р. збільшити частку енергії з відновлюваних джерел з 14% до 27%. У 2020 р. до того ж проведуть моніторинг, чи бува не вдасться ці 27% ще збільшити до 30%.
Експерти привітали угоду зі скромним оптимізмом. «На щось більше сподіватися було неможливо. Тим не менше, реальна ціна угоди залежатиме від того, що США та Китай запропонують наступного року», - прокоментував її Северин Фішер, експерт з кліматичної політики Німецького інституту з питань міжнародних відносин та безпеки у Бонні.
«Європа подає приклад для світу», - заявив французький президент Франсуа Олланд. При цьому він додав, що домовленість є компромісом між європейськими урядами, які мають різні погляди щодо важливості кліматичних проблем та ціни, яку вони за них згодні заплатити. Наприклад, Польща, чиї енергетичні потреби значно залежать від вугільних ТЕЦ, погрожувала застосувати право вето, якщо ЄС не гарантуватиме поступок її енергетиці та важкій промисловості.
«Важливо, що двері для амбітніщих цілей залишаються відкритими. Хоча домовленість й включає небажані поступки великим компаніям-забруднювачам довкілля, що сильно обмежує її ефективність», - заявила Єва Фільцмозер, директор аналітичного центру Carbon Market Watch у Брюсселі».
Окремим пунктом угоди є накладення додаткових обмежень на бл. 12.000 енергомістких суб’єктів господарювання, визначених Схемою торгівлі викидами ЄС. Від 2021 р. й надалі квоту на максимально дозволений обсяг викидів парникових газів скорочуватимуть на 2,2% щорічно (сьогодні її скорочують на 1,74% щорічно). Однак щоб запобігти «міграції вуглецевих викидів» в країни з менш жорстими обмеженнями, Брюссель одночасно робитиме поступки енергоємним виробничим галузям, адже інакше вони будуть змушені перенести виробництво в інші країни.
Аналітики вказують на невикористану норму парникових газів вартістю понад 2 млрд. дол., яка є результатом скорочення виробництва під час фінансово-економічної кризи останніх років. Бізнес може додатково використати цю норми, щоб компенсувати майбутні обмеження. Схему торгівлі викидами, своєю чергою, потрібно реформувати, щоб стабілізувати ціну вуглецевих викидів, яка тимчасово впала до нульової позначки під час торгівельного періоду 2008-2012 рр.
Як, однак, стверджують критики, ні обмежень квот на викиди парникових газів, ні заходів зі стабілізації ринку не вистачить, щоб збільшити ціну за тонну вуглецевих викидів з приблизно 5 євро сьогодні до позначки, достатньої, щоб стимулювати суттєві інвестиції у технології отримання енергії з відновлюваних джерел. «Сьогодні саме час визначити найважливіші інструменти кліматичної політики Євросоюзу. Адже без дієвої Схеми торгівлі викидами, дуже важко прогнозувати, як кліматичні цілі досягатимуть на практиці», - каже Отмар Еденгофер, головний економіст Потсдамського інституту досліджень зміни клімату.
Тим часом, країни-члени ЄС зобов’язані визначити свої національні цілі з обмеження вуглецевих викидів для секторів економіки, що не входять до переліку Схеми торгівлі викидами. Це, за словами С. Фішера, стане складним завданням, адже угода, якої досягнули в четвер, щоб згода стосовно усіх її елементів була досягнута усіма сторонами. Вона, отже, може зависнути в повітрі, якщо хоча б одна з країн відмовиться її ратифікувати.
Зреферував Євген Ланюк
Джерело: EU leaders hammer out landmark climate deal
28.10.2014