Вкотре про Євромайдан

Чим далі, тим активніше про Євромайдан пишуть та видають книжки. Пишуть по-різному. Не завжди якісно, інколи нашвидкуруч чи, що гірше, для потіхи власного его з елементами першого і другого. Є, звісно, і дійсно потрібні та добрі видання. Одне з них – «Майдан. (Р)еволюція духу». Книга нещодавно вийшла у видавництві «Наш формат». Автор та куратор проекту - Антін Мухарський. Крім нього над проектом працювали літературний редактор та упорядник Інна Корнелюк та куратор фотографічної частини проекту Єлизавета Бєльська.

Автори представляють «Майдан. (Р)еволюція духу» – як культурологічний альманах, куди увійшли свідчення очевидців, публіцистичні статті та есе українських письменників, філософів, науковців, митців. Тексти охоплюють період з листопада 2014 року до лютого 2014, хоча писалися як раніше, так і пізніше від зазначених дат.

Альманах поділено на п’ять тематичних розділів: «Очевидці. Учасники майдану», «Майдан. Аналітика», «Літературний майдан», «Мистецький Майдан», «Революційна поезія», яким передує хроніка подій Євромайдану.

«Очевидці. Учасники майдану» починається текстом Мустафи Наєма. Тобто, його Facebook-постами. Від першого, де згадується про перші намети Майдану-2004, саме 21 листопада, до березневих, коли йшла робота по збору та відновленню документів з палаців Януковича та Пшонки. Серед інших очевидців – автомайданівець і нинішній міністр Дмитро Булатов, козак Михайло Гаврилюк, поранений медик-волонтер Олеся Жуковська, громадський діяч Владислав Кириченко, автомайданівець Сергій Коба, сотник самооборони Володимир Парасюк, художник Сергій Поряков. Вони згадують безпосередньо майданівські події, розмірковую про те, що відбувалося у країні, про причини Євромайдану та наслідки, які він спричинив. Останній текст розділу – «Янголи Майдану» – збірна розповідь п’ятьох львівських студентів про завершальні події революції.

Серед авторів розділу «Майдан. Аналітика» імена, не настільки впізнавані для пересічного українця. Тож перед кожним текстом подана невелика довідка про автора. Тарас Возняк, культуролог та політолог, пише про «Сенс майдану», філософ Сергій Дацюк – про «Передумови та суть Майдану 2013-2014», історик Ярослав Грицак запевняє, що «Україна витримає і це випробування».Серед інших авторів: художник і режисер Ігор Подольчак, історик Андрій Портнов, письменник та філософ Євген Сверстюк, мистецтвознавець Вадим Скуратівський. На завершення розділу упорядники пропонують текст російського громадського діяча Міхаїла Ходорковского «Країна пасіонаріїв», поданий російською мовою, як і частина інших текстів.

«Літературний Майдан» зібрав тексти найвідоміших сучукрлітівців. Це і спогади про період Євромайдану у різних містах (бо ж тоді гастролював з виставою «Альберт») Юрія Андруховича, відчуття та роздуми Олександра Бойченка, Facebook-пости від 22 листопада і до квітня від Андрія Бондара. Есе Юрія Винничука, де той говорить, що «бандерівцями» стали не тільки українці із Заходу, але з усієї України, а разом з ними і росіяни, євреї, грузини, вірмени, білоруси». Оксана Забужко пише про «Невивчені уроки історії». Ірена Карпа пробує розкласти дні на окремі карти, щоб можна було «витягати навмання кілька з них і – дивитися». Андрій Любка розмірковує про «Сізіфову революцію», а Тарас Прохасько завершує своє есе і розділ загалом словами «Кожен хоче чогось іншого. І за спроможність цього різного хотіння варто поборотися».

Упорядники вирішили розділити літературу та решту видів творчості. Тому окрім «Літературного Майдану» маємо ще «Мистецький Майдан». Переважна більшість авторів – художники: Олександр Ройтбурд, Іван Семесюк, Олекса Манн, Лесь Подерев'янський. Окрім того вміщено тексти Антіна Мухарського, мистецтвознавця Олесі Авраменко, режисера Влада Троїцькго. «Мистецький Майдан» вирізняється також, як не банально, папером – не глянцевим, як решта сторінок. Залишається здогадуватись, чи то через особливі преференції упорядників та видавців, чи через певні технічні причини.

Завершує книгу розділ «Революційна поезія». Там можна знайти, певно, найвідоміший вірш Майдану – «Убий підараса» Юрія Винничука (написаний, правда, значно раніше), тексти пісень Ореста Лютого, вірші Сергія Жадана, Артема Полежаки та росіянина Дмітрія Бикова.

Окремої уваги заслуговує оформлення альманаху – добротне видання, з якісною поліграфією і хорошим дизайном на майже 300 сторінок, рясно приправлене фотографіями Євромайдану. І, що дуже тішить, вказані автори фотографій (згадуючи історію з горезвісною збіркою майданівських віршів, коли у авторів «забули» спитати дозволу на публікацію).

«Майдан. (Р)еволюція духу», як і попередній книжковий проект Антіна Мухарського - «Жлобологія», має книгу-двійника, де зібрані ті ж самі тексти, але прибрані ілюстративні матеріали. Економ-варіант книги-альбому.

У анотації до «Майдан. (Р)еволюція духу» написано: «Альманах є однією з найперших спроб якнайповніше висвітлити, осягнути, осмислити історичні, філософські й культурні аспекти та проблематику революційних днів». Тут можна сперечатися і про повність висвітлення, і про добір авторів текстів, але книжка таки виконує покладену на неї функцію – подає події Євромайдану у тому ракурсі, який потенційні читачі хочуть бачити, а рядові учасники пам’ятають.

PS. Зовсім не певна, чи всі покупці читатимуть тексти, бо альманах сприймається більше як подарункове видання, сувенір часів революції, а величезна кількість добрих фотографій якраз провокує лишень на розглядання.