Коли впаде наступний метеорит

Коли 17-метровий астероїд увійшов минулого тижня в атмосферу в районі Центральної Росії, вивільнивши енергію, еквівалентну атомному вибуху та травмувавши близько 1.000 осіб, постало закономірна питання: чому така серйозна подія настала цілком непередбачувано.

Насправді Челябінський метеорит - це лише піщинка. У ближній Сонячній системі, стверджують астрономи, кружляють мільйони подібних метеоритів, з яких виявлено лише невеликий відсоток. Учені концентрують увагу лише на великих небесних тілах - розміром більше 1 км, - які своїм падінням на Землю можуть завдати значної шкоди. Малими ж метеоритами, зіткнення з якими цілком можна "пережити", досі всерйоз ніхто не займався. Саме тому Челябінський болід став справжнім сюрпризом.

Сьогодні НАСА планує поглибити свої знання про навколоземні астероїди, проте їх вичерпний каталог ще далеко за межами технологічних можливостей. Американське видання Scientific American присвятило свій останній випуск арсеналу засобів, які дозволяють стежити за непроханими гостями з космосу.

Огляд "Каталіна" (Catalina Sky Survey). Це - три зеркально-лінзовітелескопи (розмірами 1,5 м, 68 см та 50 см), розташовані в штаті Арізона та Австралії. "Каталіна" відкриває близько 600 навколоземних астероїдів (Near-Earth Asteroids, NEA) щороку, починаючи з середини 2000-х рр. Саме завдяки "Каталіні" НАСА вдалося каталогізувати 90% NEA розміром понад 1 км. На жаль, можливостей "каталіни" замало, щоб стежити за меншими об'єктами, адже 100-метрових астероїдів біля Землі десятки тисяч, а 10-метрових - мільйони.

4 телескопи Pan-Starrs на горі Мауна-Кеа на Гаваях, розміром дзеркала 1,8 м кожен та кутом огляду 30.000 квадратних градусів (3/4 неба). У 2012 році система Pan-Starrs зафіксувала 251 навколоземний астероїд. Вона зможе стежити за 98% астероїдів діаметром понад 300м., проте більшість менших об'єктів для неї залишається недоступною.

Великий синоптичний оглядовий телескоп (Large Synoptic Survey Telescope, LSST). Він розташований у Чилі та має набагато кращу роздільну здатність, ніж усі вищеназвані телескопи (діаметр дзеркала - 8,4 м). LSST скануватиме небо кожних кілька ночей, створюючи базу даних NEA. Щоб створити каталог усіх небесних тіл діаметром 140 м і більше, LSST потребуватиме не менше кількох десятиліть.

Система АTLAS (Asteroid Terrestrial-Impact Last Alert System, "Система останнього попередження зіткнення астероїдів з Землею"), що складається з чотирьох телескопів на Гаваях. Завданням ATLAS, яку планують ввести в дію у 2015 році, стане детектування астероїдів розміром понад 50 м за кілька тижнів до зіткнення з Землею - для об'єктивного попередження і евакуації населення.

Проект Космічний телескоп "Вартовий" (Sentinel Space Telescope) - ще не реалізований проект відстежування навколоземних астероїдів з орбіти Венери, який належить приватній американській організації B612 (назва взята з твору А. де Сент-Екзюпері "Маленький принц" та позначає астероїд, на якому мешкав головний герой). Якщо програму вартістю кілька сотень мільйонів долларів буде реалізовано, вона зможе тримати в полі зору 90% астероїдів більших за 140 м та 50% п'ятдесятиметрових. 

Усіх цих засобів стеження недостатньо, щоб відстежувати астероїди, розміром з Челябінський. Тому ймовірність того, що наступний подібний космічний гість буде непомічений, дуже висока. На щастя, випадки зіткнення нашої планети з достатньо великим астероїдом трапляються в середньому раз на 100 років.

 

22.02.2013

До теми