Під поверхнею супутника Сатурна Енцелада може ховатись океан рідини, - на такий висновок вчених наштовхнули спостереження, зроблені за допомогою космічного зонда «Кассіні». Якщо майбутні дослідження підтвердять цю гіпотезу, Енцелад має шанси стати одним із найвірогідніших місць у Сонячній системі, де може існувати позаземне життя.
Під крижаною поверхнею Енцелада існує океан води.
Енцелад заінтригував вчених ще 2005 року, коли «Кассіні», який з 2004 р. перебуває на орбіті Сатурна та періодично кружляє обабіч його численних супутників, зафіксував багаті на воду гейзери біля південного полюсу супутника. Джерелом цих гейзерів міг бути підземний океан, хоча й не обов’язково, адже з такою ж ймовірністю їх причиною могло бути й тертя блоків льоду один до одного. Гіпотеза на користь океану сильно зміцнилася, коли «Кассіні» зафіксував нерівності у гравітації Енцелада. Детально вивчивши незначні відхилення траєкторії зонду, коли він пролітав біля супутника, науковці дійшли висновку, що неподалік його південного полюсу існує джерело додаткової маси. Оскільки рідка вода має більшу густину, ніж лід, вчені припустили, що цією додатковою масою є прихований під поверхнею океан. За словами Девіда Стівенсона, планетолога з Каліфорнійського технологічного інституту та співавтора статті у журналі Science з описом даних «Кассіні», відхилення зонда неможливо пояснити інакше, ніж за допомогою масивного резервуару рідини під поверхнею льоду. Хоча з цього ще не випливає, що рідина під поверхнею Енцелада є саме водою, однак гіпотеза на користь води є найбільш ймовірною, адже поверхня супутника утворена переважно з водяної криги. Окрім того, як стверджує Стівенсон, якби джерелом надлишкової гравітації була порода, її вплив на «Кассіні» був би зовсім іншим.
Додатковим аргументом на користь цієї гіпотези є той факт, що гейзери б’ють саме у тому місці, де знаходиться шуканий океан – біля південного полюсу супутника. Дуже багато даних, отже, сходяться у єдину картину. Як вважає планетолог з Університету Колорадо у Боулдері Ларрі Еспозіто, який не брав участі у дослідженні, «можна провести паралель між нещодавними даними “Кассіні” та роботою детективів, які за єдиними відбитками пальців реконструюють мотиви та обставини злочину». А за словами Девіда Стівенсона, сам він до останнього був в числі скептиків, які сумнівалися в існуванні океану на Енцеладі. «Гейзери можна отримати й шляхом тертя блоків льоду один до одного під дією гравітації. Самі по собі вони ще не означають, що їх джерелом є велика кількість води. Тепер ми впевнені, що рідкої води на супутнику Сатурна таки дійсно дуже багато».
Зі спостережень випливає, що гіпотетичний океан повинен бути завглибшки 10 км, а його розмір приблизно дорівнює розміру озера Верхнє. Океан знаходиться на глибині 50 км під поверхнею супутника. У такому резервуарі рідини потенційно можуть існувати деякі форми життя. «Чимало живих організмів Землі чудово б почували себе у такому середовищі», - стверджує співавтор дослідження, планетолог Джонатан Лунайн з Корнельського університету.
Порівняння розмірів Землі та Енцелада.
Унікальність океану на Енцеладі полягає в тому, що він розташований безпосередньо неподалік його силікатної мантії, яка може постачати йому такі елементи, як фосфор та сірка. Під час контакту з водою з цих елементів утворюється «бульйон», який є потенційним середовищем виникнення життя.
Ці свідчення спонукають вчених віддати більше часу, що залишився в «Кассіні», вивченню Енцелада. Зонд кружлятиме довкола Сатурна до 2017 р. поки не згорить у його атмосфері. До завершення місії він ще тричі пролетить біля Енцелада, і вчені сподіваються остаточно підтвердити гіпотезу про його підземний океан, яка має шанси стати одним з найбільших досягнень унікальної космічної місії «Кассіні».
04.04.2014