Здатність жінок співпрацювати між собою багато в чому залежить від того, на яких щаблях професійної ієрархії вони перебувають. Принаймні північноамериканські професорки легше співпрацюють з колегами-жінками, що за статусом з ними рівні, однак уникають спільних проектів з підлеглими. Коли йдеться про чоловіків, то для них ранг в ієрархії колег відіграє значно меншу роль. Про це пишуть американські та канадські науковці в журналі «Current Biology». Вони працювали над темою, аналізуючи склад групи авторів наукових публікацій. На думку вчених, різницю в поведінці жінок і чоловіків можна пояснити, окрім всього, розвитком соціальних структур людини в процесі еволюції.
Соціальна ієрархія по-різному впливає на співпрацю між собою чоловіків і жінок. Жінки менше воліють співпрацювати з підлеглими, ніж чоловіки.
«У повсякденному житті часто складається враження, що жінки більше співрацюють та є приязнішими одне з одним, ніж чоловіки. Але це враження – хибне, особливо коли в гру вступає ієрархія посад», – розповідає Джойс Бененсон з Гарвардського університету в Кембриджі. Разом зі своїми колегами вона досліджувала кооперативну поведінку професорів психології, які працюють у п'ятдесяти північноамериканських університетах. Загалом учені проаналізували 369 публікацій, які видали в період між 2008 і 2012 роками співавтори-чоловіки й жінки. Дослідників цікавило те, чи співавтори мали однакову академічну посаду, чи працюють на одній кафедрі, а також те, чи співпадають їх наукові звання.
Результати показали, що жінки рідше співпрацюють з молодшими науковцями-жінками, на відміну від чоловіків, для яких статус колег-чоловіків не відіграє важливої ролі. Якщо автори мали однакове наукове звання, тоді таких розбіжностей між сприйняттям різних статей не зафіксували. Також науковці були однаково готові до співпраці в тих випадках, коли основний та співавтор були різної статі.
Ці висновки доповнюють спостереження, які можна зробити вже з 5- та 6-річними, – каже Бененсон. У цьому віці хлопчики воліють грати в великих, рухливих групах, а дівчата віддають перевагу бавитися вдвох і розвивати тісні дружні стосунки. В шимпанзе, мавп, що найближче споріднені з людиною, простежують подібну поведінку: чоловічі особини – незважаючи на існуючі відмінності в статусі – в групі тримаються разом, коли справа доходить до сутичок з іншою групою. На відміну від жінок, які активніше взаємодіють в невеликих колах або лише вдвох, – розповідає Бененсон.
У процесі еволюції конкретно для чоловіків могло б бути вигідним, з одного боку, постійно конкурувати за соціальний статус, але, з іншого, співпрацювати з іншими в інтересах групи. Можливою причиною різної кооперативної поведінки чоловіків і жінок є, окрім біологічних причин, культурні та екологічні впливи, – говорить Річард Ранґам, член дослідницької групи.
Науковці ще не з’ясували, хто з двох жінок винен у малій готовності до співпраці: чи відмовляється науковець низького рангу від академічної співпраці з босом, чи керівнику не подобається підтримувати потенційного конкурента? Цікавим є й інше питання, – зауважує Бененсон, – як можна підвищити бажання співпрацювати жінок зі своїми колегами-жінками різного рангу.
15.03.2014