Магнітне поле Землі виникає в самому ядрі планети: на глибині 3 000 км циркулює рідкий залізо-нікелевий сплав. Науковці констатують, що захисний шар Землі зменшується. Пояснити чому мають нові три супутники.
Марс, як і Земля, має північний і південний полюси. Проте Полярне сяйво таким, яким воно є на Землі, на Червоній планеті – не побачити. Причина – на Марсі немає магнітного поля. Немає захисного шару, який би оточував планету, гальмував високоенергетичні частинки сонячного випромінювання та направляв би їх до полюсів. Колись майже безперешкодно сонячне світло знищило велику частину атмосфери Марса. Можливо, сусідня планета демонструє майбутнє нашої, – розповідають експерти.
«Роль геомагнітного поля в житті нашої планети неможливо переоцінити, – говорить Роджер Гаагманс з Європейського космічного агентства (ЄКА). – Магнітне поле Землі є невидимим, але воно захищає нас як від потоку часток сонячного вітру, так і від космічного випромінювання».
«Магнітне поле утворюється в ядрі Землі, – пояснює Кріс Фінлей з датського Національного технічного інституту (ДТУ). – Там, внизу, на глибині 3 000 кілометрів під поверхнею циркулює рідкий залізо-нікелевий сплав. Його рух виробляє електричний струм, який призвів до виникнення магнітного поля Землі.
Як виникає магнітне поле – вченим зрозуміло. Але незрозумілою є його нинішня поведінка. Воно змінюється – і ніхто не знає, чому. За останні 200 років магнітне поле ослабло на 15%. «Ми хочемо з’ясувати, що ж відбувається насправді в зовнішньому ядрі», – каже Руне Флоберґгаґен. Він – менеджер місії «Swarm». Це проект, який розробила ЄКА у співпраці з ДТУ, повинен пояснити зміни магнітного поля. Минулого тижня ЄКА відправила три однакових космічні зонди в космос. Вони стартували з російського космодрому Плесецьк і зараз за ними вже слідкує спостережний пост на орбіті.
Два зонди літатимуть на полярних орбітах. «Цей маневр відповідає людському способу бачити, – говорить Айгіль Фрііс-Крістенсен, головний науковий співробітник місії. – Два ока дозволяють нам бачити в трьох площинах». Ці два супутники повинні охопити та відтворити структуру магнітного поля Землі в 3-D. «Проте, якщо магнітне поле розташоване в чотирьох координатах, знадобиться третій супутник», – розповідає данець, натякаючи на фактор часу. Третій екземпляр серії «Swarm» обертатиметься на екваторіальній орбіті Землі й передаватиме дані від своїх супутників-сестер, враховуючи часову кореляцію між ними.
Дослідники сподіваються задокументувати поточну слабкість геомагнітного поля та виявити її причини. Також є дані про те, що північний магнітний полюс щодня рухається на 15 метрів убік Сибіру, – розповідає Ехард Сеттельмайєр, директор наземного спостереження та науки в Європейському аерокосмічному агентстві EADS– Це свідчить про те, що зараз щось відбувається з магнітним полем. Це явище мусимо вивчити». В цілому, три супутники Swarm покликані впродовж чотирьох років записувати можливі зміни в магнітному полі Землі: чи то ослаблення, чи подальше зміщення північного магнітного полюса.
Чимало дослідників порівнюють сучасні зміни в магнітному полі Землі з минулими подіями на Марсі. Там колись також було магнітне поле, яке з часом зникло. «Припускають, що його магнітосферу знищив сонячний вітер», – говорить Івон Менар, проектменеджер «Swarm». Такий розвиток подій може частково повторитися з захисним шаром Землі. Проте цілком зникнути геомагнітне поле нашої планети могло би лише за однієї умови: якщо динаміка всередині планети повністю зупиниться.
Магнітне поле Марса має цілком іншу історію. Головна відмінність – тут не було твердого ядра, і, відповідно, в ньому не відбувалося тертя твердих і рідких компонентів. Таке тертя вважають однією з причин виникнення геомагнітного поля. Дослідники припускають, що у випадку з Марсом саме розпад радіоактивних елементів усередині планети зміг підтримувати магнітне поле довший час. Зрештою, десь між півмільярдом і 4 мільярдами років тому Червона планета втратила своє магнітне поле і стала мертвою. Що ж чекає на Землю? У пошуках відповіді на це запитання має допомогти проект «Swarm».
