На мові Фіджі зірка називається kalokalo, на мові корінного народу Тайваню Пазех — mintol, а на мові народу Меленау на Борнео — bitēn. Усі ці мови мають спільну основу. Але яку саме? Комп'ютерна програма, розроблена дослідниками з Канади та Каліфорнії, дозволяє у сучасних мовах знаходити їх первісну основу. Виявляється, що kalokalo, mintol та bitēn походять від праслова bitugen.
Статистик Александр Бушар-Коте (Bouchard-Côté) з Університету Британської Колумбії у Ванкувері, який керує проектом, стверджує, що програма значно спростить процес реконструкції прамов, який лінгвісти раніше робили “вручну”, виходячи з законів історичної еволюції фонем. Він переконаний, що вона дозволить перевірити чимало гіпотез про еволюцію різних мов.
Дослідники і раніше вдавалися до електронних методів лінгвістичної реконструкції, однак попередні алгоритми були негнучкими та прескриптивними. Перевагою нової програми є те, що її можна однаково використовувати для аналізу різних, неспоріднених між собою мов.
Щоб почати реконструкцію, програма потребує список слів кожної з мов (разом з їх значеннями) та т. зв. “філогенетичне дерево”, яке показує ступінь спорідненості мов між собою. Лінгвісти створюють такі дерева, використовуючи методи еволюційної біології.
Алгоритм автоматично ідентифікує спільнокореневі слова та застосовує до них закони історичної еволюції фонем, які, в свою чергу, дають змогу вивести первісний корінь. Фонеми, які, наприклад, завжди йдуть в парі, зводитимуться до однієї (якщо при цьому не втрачатиметься семантична інформація).
Дослідники випробували свій метод на 637 австронезійських мовах, поширених у Південно-Східній Азії та Тихому океані, включаючи Малайзію, Філіппіни та Індонезію. Вважається, що усі вони пішли від однієї протомови на острові Тайвань, яку лінгвісим ще раніше реконструювали вручну. Бушар-Коте зі своїми колегами порівняли ці дані з результатими своєї комп'ютерної програми та виявили, що вони співпадають у 85% випадків. “Наша програма використовує не всі засоби, які під рукою у лінгвіста. Розходження свідчать, що її ще слід удосконалити”, - визнав Бушар-Коте.
За допомогою комп'ютерної програми вдалося перевірити гіпотезу видатного французького лінгвіста Андре Мартіне, висунуту у 1955 р., згідно з якою фонеми, що відіграють ключову роль у розрізненні слів, змінюються набагато повільніше. Це припущення було важко протестувати для кожної мови поодинці, однак аналіз 637 австронезійських мов чітко показав, що Мартіне був правий.
Комп'ютерна програма з Канади та Каліфорнії, якщо її удосконалять, збереже чимало зусиль лінгвістів у всьому світі, які займаються проблемами мовної реконструкції.
12.02.2013