Українців лякають новими прогнозами про потужний землетрус, якого нібито варто чекати цього тижня мешканцям заходу і півдня країни, близьким до сейсмічно небезпечної румунської зони Вранча. Як повідомляють інформаґентства з посиланням на румунське Географічне товариство, магнітуда підземних поштовхів може сягнути позначки 8 за шкалою Ріхтера. Мешканцям південних і західних реґіонів України румунські сейсмологи рекомендують бути готовими до природних катаклізмів.
Доктор геолого-мінералогічних наук, академік Олег Адаменко, коментуючи «Z» ці повідомлення, зауважив що Івано-Франківщина справді перебуває дуже близько вiд однiєї з найнебезпечніших сейсмогенних зон. «Саме в Карпатах зiштовхуються Євразiйська та Аравiйсько-Африканська тектонічні плити, через які відбуваються значні горизонтальні зміщення, — пояснив акдемік Адеменко. — Найвідчутніше ці процеси відбуваються у горах Вранча на територiї Румунiї, якi є епiцентром тих потужних землетрусiв, які досягають до нас».
Однак, як зазначив Олег Адаменко, хоч сейсмічну активність і досліджують протягом останнiх пiвтораста рокiв за допомогою iнструментальних вимiрювань, та, на жаль, це не дозволяє визначити якісь закономiрностi у процесах, що вiдбуваються в надрах землi. «Наука може вказати район виникнення та максимальну руйнiвну силу землетрусу, але спрогнозувати, коли саме вiн станеться, поки що поза нашими можливостями», — сказав науковець.
Передбачити час виникнення землетрусу пробували науковці Венiамiн Кляровський та Надiя Бiлоус, які досліджували прояви грязевого вулканізму у прикарпатському селі Старуня. Цей унікальний для Карпат вулканчик «народився» 1977 року саме під час землетрусу в горах Вранча. Тодi на конусоподiбному пагорбi дiаметру близько 50 метрiв, на якому були старі, ще польські нафтові свердловини, з'явилися першi кратери, з яких вихлюпувалися рiдина, грязi та газ.
Вивчаючи прояви грязевого вулканiзму в Старунi, Кляровський та Білоус висловили цiкаве припущення про залежнiсть активiзацiї вулкану вiд землетрусiв, якi вiдбуваються навiть на досить далеких вiдстанях. Йшлося про те, що вулкан у Старунi реагує навiть на сейсмiчнi поштовхи у Чилi. При тому вiн стає активнiшим задовго перед початком землетрусу, тобто може сиґналiзувати про небезпеку.
Отже, відповідь на питання: очікувати нам обіцяного румунами землетрусу чи ні, могли б дати науковці, які досліджують вулкан у Старуні. Однак, як повідомив «Z» тамтешній сільський голова Іван Мосюк, ніхто не провадить на місці жодного моніторинґу. «Інколи приїздять науковці. Але щоби постійно хтось стежив чи досліджував, то такого немає», — сказав він.
А от Олег Адаменко, який вважає такi припущення Кляровського та Білоуса цiкавою гiпотезою, переконаний, що підтвердити її можна лише інструментальними дослiдженнями. «Треба систематично вимiрювати активність вулканчика. Зiставивши отримані данi з показами сейсмічних станцiй, можна буде або підтвердити, або спростувати цю гіпотезу», — певен він.
Хоч Старунський вулкан оголошено геологiчною пам'яткою, яка набула статусу державного заказника, проте ґрунтовних наукових дослiджень тут досі не провадили.
Старунський вулкан цiкавий ще й тим, що тут наочно можна спостерiгати, як iде процес рудоутворення. Студенти Iвано-Франкiвського технiчного унiверситету нафти та газу щороку вiдвiдують цю геологiчну пам'ятку, щоб побачити, як народжується руда, кристалiзуючись з мiнералiв свинцю або мiдi. Завдяки цим спостереженням, скажiмо, вже спростовано думку, начебто руда може утворюватися тiльки на величезних глибинах, десь у царствi Плутона. Адже в Старунi це вiдбувається просто на очах.
10.09.2013