Львôвъ днѧ 4. Листопаднѧ.
Въ Середу, днѧ 1. Листопаднѧ слѣдна зайшлôсть стала сѧ причиною незвыклого розъѧренѧ межи людомъ. На публичнôмъ мѣсци повстала сварка межи двома мирскими а трома артилеристами тутейшои залоги, при чѣмъ мирскїй зъ ґвардїи палашомъ зôставъ зраненый. Той припадокъ спровадивъ значное збѣговиско, котре що разъ бôльше розъѧтрувалосѧ; за помочевъ однакожъ и вспôльнымъ оусильїемъ такъ войска яко и ґвардїи народнои оудалосѧ оупокоѣти розъѧтреный людъ; а чрезъ зарученє, що цѣлый той выпадокъ безъ зволоки возме сѧ пôд стисле слѣдство, збѣговыско зачало сѧ розходити.
Але близко въ годину по тôмъ выступили, якъ чути, двѣ компаніи ґвардїи на мѣсце передъ касарню артилерїи, и якъ сѧ здае, абы поперти выданье обвиненого артилеристы, зачали оружїє набывати; тоє побудило стражъ артилеричну дати знакъ для войска; тому залога выступила и займила становищи длѧ склику (алярму) призначеніи. Якъ сѧ тоє дѣѧло, выставлено на оулицѧхъ: академїчнôй, прибочныхъ ормѧньскыхъ, кракôвскôй и долгôй баррикады (затарасованѧ оулици зъ дощокъ, бочокъ, зôрваного камѣнѧ зъ бруку и проч.) и що разъ бôльше сѧ заохочувано.
И теперь ще оудало сѧ власти войсковôй и мирскôй разомъ съ начальникомъ ґвардїи оутихомирити зайшлости. Доводѧщїй Єнералъ освѣдчивъ и словомъ и на письмѣ, що самъ жадного зачепного кроку нерозпôчне, єсли новыхъ тарасôвъ небудуть ставити а поставлени порозберають.
Нещастьє хотѣло, що около шестои годины рано на другїй день оупали выстрѣлы; тому ще запальчивѣйше оухоплено сѧ до затарасовань и по иншыхъ оулицѧхъ. Тому выдане и налѣпками (плакатами) оголошено зôстало Обвѣщенїє, що, єсли затарасованѧ не будуть розôбрани и єсли не поперестане сѧ на поплохъ (ґвалтъ) звонити, тогды Єнеральна Коменда оужїє всѣхъ средствъ войсковыхъ для розôгнаня оуже спокôйнôсть забурующихъ збѣговискъ, а зо стороны цивїльнои выйшла ôдозва до началникôвъ Маґїстрату и Выдѣлу мѣйского съ покликаньемсѧ на §. 61. Кодексу карного, абы людъ до порѧдку и спокôйности привести оусиловалисѧ.
Около 9. годины, въ часъ тыхъ дѣлань зранено тѧжко двохъ пушкарѣвъ (канонѣрôвъ) около зброїовни; на тое зо стороны войска оужито оружїѧ пального и пушокъ (арматъ).
По полъгодиннôмъ арматовôмъ огню повывѣшувано въ богато мѣсцѧхъ мѣста бѣли хоругвы.
Около 11. годины прийшла депутаціѧ зъ членôвъ Выдѣлу мѣйского зъ прошеньємъ, абы огонь встримати, понеже обывательство мѣйское войску анѣ троха не є неприѧзнымъ прирекaючи, що леґїонъ академїческїй и простый нарôдъ наведуть до оулѧглости въ спосôбъ менше грозьный для мѣста; але власне въ часъ тои оумовы далисѧ чути выстрѣлы.
По пôлгодиннôмъ огню зъ пушокъ, якъ выбухнувъ пожаръ въ ратуши, прийшла на ново друга депутаціѧ выдѣлу мѣйского до Ґубернатора съ просьбою о вставленье сѧ до Доводѧщого Єнерала, щобы крокы войсковїи найменше на тры годины встрымавъ, а они тымчасомъ всѣ свои оусилїѧ до приверненѧ супокою приложатъ.
Тому за причиною Ґубернатора наступило застановленье огня арматного; встрыманье однакожъ дальшыхъ крокôвъ наступило лише по прїймленю слѣдующыхъ закладокъ: знесенье барикадъ, роззброенье леґїону академїческого, выбракованье ґвардїи народнои и выдаленье осôбъ чужихъ до Львова не належащихъ. И такъ вже около третои годины донесено, що леґіонъ академїческій зброю зложити постановивъ; а депутаціѧ Выдѣлу мѣйского съ поворотомъ до Доводѧщого Єнерала освѣдчила, що вымѣнки капітулацїи (пôдданѧсѧ) прїймити єсть готова. Леґіонъ академіческїй зброю одступивъ про тоє зъ академїи роззброеный; а такъ вечеръ яко и нôчъ перейшли досить спокôйно; де не де тôлько падали выстрѣлы на войсковыхъ, але также були и ôдвзаѣмнени.
На другїй день, то є. днѧ 3. Листопаднѧ (въ Пѧтницю) не оустало ще цѣлкомъ розсердженье; стрѣлы зъ ôконъ и зъ захылькôвъ ту и тамъ падали; що команду єнеральну зневолило мѣсто Львôвъ оголосити въ станѣ облоги, хотѧчи черезъ тое запобѣгчи надаль гôршому розлывови кровы и бôльшому нещастю.
Бо скуткы знищенѧ черезъ пожаръ въ мѣстѣ вже и такъ суть окропни. Красне и велике забудованье ратушове въ рынку пôйшло зъ дымомъ; въ нêмъ архївумъ маґїстрацке и часть бухгальтерїи и касу лише зъ великою оусильностїю выратовано. Кромѣ того пожаръ знищивъ забудованье всеучилищное (оунѣверзїтетъ) съ бїблїотекою; головне оучилище нормальное; закладъ технїчний зъ цїлимъ музеум; забудованье старого театра съ салею редутовою и бôльше домôвъ приватныхъ при всеучилищи и техніцѣ. Дѧковати Богу, що дощъ сильный въ ночи перешкодивъ дальшому розширеню сѧ того пожару. — (Ґаз. Льв.)
КАПЇТУЛѦЦЇѦ
Котра межи Его Превосходительствомъ Доводѧщимъ Єнераломъ Барономъ Гаммерштайномъ съ однои, а мѣстомъ Львовомъ съ другои стороны на нынѣйшнôмъ дни пôдъ наступующими вымѣнками здѣлана зôстала:
1) Ґвардіѧ народна пôдлягає єпурацїи (выбракованю) на засадѣ правнôи пôдъ надзоромъ ц. к. Єнералôвъ, котрыхъ Его Привосходительство Доводѧщїй вызначить;
2) Зложитъ ознаки ôрлôв польскихъ яко ґвардїи народнои;
3) Прирѣкає за леґіонъ академїческїй, що и той зложить зброю до ц. к. войскового арсеналу, по чѣмъ наступуе розвѧзанье леґїону;
4) Всѣ емїґранты, котри не суть обывателѧми паньства австрїѧцкого, и всѣ чужи до Львока не належащїи, котрїи не мають затрудженѧ, должни суть въ тѧгу трохъ днêвъ найдалѣй мѣсто, а тамтїи на самъ передъ вказани край безъ вымовки опустити. По оуплиненю того часа должне єсть мѣсто подати именно всѣхъ до одного або другого подѣлу належащих ц. к. комендѣ єнеральнôй, а ц. к. рѧдъ войсковый подоймуе перепровадженье тыхже на мѣсце, ôдки суть, родомъ, або єсли бы туда повернути не могли або не хотѣли, на такоє мѣсце, котре собѣ сами выберуть або вымѣнѧтъ за обрубомъ границь ц. к. державы австрїѧцкои, а то за понесеньемъ выдаткôвъ перепровадженѧ и оутриманѧ зъ засобôвъ державы.
На конець:
5) Єслибы речени оуступы капїтулѧцїи совершєнно не були выконани, або єслибы сѧ мали повернути подôбни безправни выпадки, яки днесь зайшли, мѣсто Львôвъ зôстане оголошене въ станѣ облоги (Belagerungstand.)
Тая капїтуляцїѧ здѣлана зôстала за ходатайствомъ пôдписаного ц. к. Совѣтника надворного, а то съ повѣренѧ Єго Превосходителства Ґубернатора, и пôдписана черезъ обѣ стороны.
Львôвъ днѧ 2 Листопаднѧ 1848.
Гаммерштайнъ, Ф. М. Л. Доводѧщїй.
Кароль Четшъ, ц. к. Совѣтникъ надворный.
Зо стороны мѣста:
Михаилъ Ґноѣньскїй, Началникъ выдѣлу мѣйского.
Ядамъ Клодзѣньскїй, Членъ выдѣлу мѣйского.
Іоанъ Мілїковскїй, Членъ выдѣлу мѣйского.
Оувѣдомленьє.
Въ капѣтуляцїи зъ днѧ 2. сего мѣсѧца постановлено въ оуступѣ 5. що въ припадку несовершенного выконанѧ вымѣнокъ капѣтуляцїи, або въ припадку поверненѧ безправного стану, якїй на дни вспôмненôмъ существовавъ, мѣсто Львôвъ буде оголошене въ станѣ облоги.
Понеже мынувшои ночи и также ще днесь передъ полуднемъ стрѣлѧно на мое войско зъ ôконъ и пивниць: то пересвѣчивемъ сѧ зъ того, що станъ безправный не мислить перестати; тому оголошаю теперѣшнымъ мѣсто Львов и передмѣстѧ въ станѣ облоги.
Тому яко слѣдства того розпорѧджую:
1) Загальне роззброєнье;
2) Завѣшенье (занеханье) всѣхъ клюбôвъ (собранїй) и права стоваришенѧ сѧ, а тымъ самымъ знесенье Рады народнои центральнои (польскои);
3) Кромѣ нѣмецкои и польскои ґазеты львôвскои въ протѧгу часа облоги жадна инша ґазета не буде сѧ терпѣти;
4) Друкъ также о тôлько мае буде ограниченый, що безъ мого призволенѧ жаденъ плѧкатъ не може бути друкованый або прилѣпленый;
5) Має сѧ черезъ мѣшану комїссїю розпочати перезôръ по всѣхъ тыхъ домахъ, въ котрыхъ тойже перезôръ за потребный почитаю; а то въ намѣрѣ вышуканѧ оружѧ;
6) Всѣ згромадженѧ по мѣсцѧхъ публичныхъ заказують сѧ.
7) Для всѣхъ съ оружїємъ въ руцѣ дѣлательный опôръ ставлющихъ а через войско перетриманыхъ цивїльныхъ осôбъ, яко и длѧ тыхъ, котри до розрухôвъ пôдбуджують, становить и оголошає сѧ судъ наглый (штандрехтъ).
Львôвъ днѧ 3. Листопаднѧ 1848.
Гаммерштайнъ.
===============
ЗОРѦ ГАЛИЦКА.
Число 26.
Русине! познай себе;
Буде зъ тебе.
Львôвъ, днѧ 16 Листопаднѧ 1848.
==================================
Письмо сїє часове выходитъ що тыждень разъ во Второкъ. — Цѣна пôврочна за часъ ôдъ 15 Маѧ до 14 Листопаднѧ с. р. во Львовѣ 1 Рень. 15 кр. Ср; въ оурядахъ почтовыхъ 1 Ренк. 45 кр. срêбромъ.
==================================
Оголошеньє пренумераты.
Съ 26. Числомъ кончитсѧ пôврочна пренумерата на „Зорю Галицку“; а съ днемъ 16 Листопаднѧ малабы сѧ зачинати на наступающїй пôврôкъ и ити ажъ до 15 Маѧ 1849. Недогоднôсть однакожъ зъ того выплывающа, що рôкъ пренумераты съ рокомъ календаровымъ не иде рôвнымъ крокомъ, зневалѧє Редакцїю тое погодити, и пренумерату на сêмъ Чиселъ „Зорѣ“, то є, за часъ ôдъ 16 Листопаднѧ до остатного Студнѧ (Децемвбра) сего року розписати, котра длѧ ôдберающихъ „Зорю“ вô Львовѣ въ самôй Редакцїи 21 кр. срêбр. — а длѧ отрымующихъ чрезъ почту 28 кр. срêбр. выноситъ. Разомъ розписуе сѧ пренумерата на „Зору Галицку“ на дальше пôвроче, то є: за часъ ôдъ 1 Сѣчнѧ, до остатного Червцѧ 1849 (лат. кал.), котрои пренумераты цѣну по причинѣ, що на загальне желаньє „Зоря“ ôдъ того часа на бôльшôмъ и бѣлѣйшôмъ лыстѣ буде выходити, и що завѧзавше сѧ тутка на зъѣздѣ оученыхъ Рускихъ „Руске Товариство Господарске“ до каждого Числа „Зори“ пôваркушову прилогу о Ґосподарствѣ Сельскôмъ прилучати замислило — длѧ ôдберающыхъ вô Львовѣ въ Редакцїи на 1 рень. 10 кр. среб. а длѧ отрымующихъ на почтахъ на 2 рень. 10 кр. среб. пôднести мусимо. —
Просимо про тое Честныхъ Пренумераторôвъ „Зору“ на почтахъ ôдберающихъ, тїи цѣны пренумерацїйнїи разомъ 2 рень. 38 кр. срêбр. выносѧщїи, або на приналежныхъ Оурѧдахъ почтовыхъ сложити, або въ простъ до „Редакціи Зори Галицкои“ съ означеньомъ имени и назвыска особы або Громады, мѣсцѧ побыту и почты, на котрôй ôдберати желаютъ, надсилати; бо теперь вже и таѧ наступила догоднôсть, що листы до Редакцїи съ цѣновъ пренумерацїйновъ съ дописомъ на адресѣ: „Належитость пренумераційна за Зорю Галицку“ ôдъ оплаты почтпорта и рецепїссу суть оувôльнени.
Честныхъ Пренумераторôвъ, котри заповѣджену съ початку цѣлорочно цѣну пренумерацїйну сложили, о доплату заходѧщои решты красненько просимо.
Наконецъ ознаймлѧємо, що побôльшенье листôвъ дозволитъ намъ полїтични вѣсти частѣйше оумѣщати. —
Я. Павенцкїй, Выдаватель и Редакторъ.
16.11.1848