Львов дня 4. Листопадня.
В Середу, дня 1. Листопадня слідна зайшлість стала ся причиною незвиклого роз'яреня межи людом. На публичнім місци повстала сварка межи двома мирскими а трома артилеристами тутейшої залоги, при чім мирский з ґвардії палашом зістав зранений. Той припадок спровадив значне збіговиско, котре що раз більше роз'ятрувалося; за помочев однакож і вспільним усилєм так войска яко і ґвардії народної удалося упокоїти роз'ятрений люд; а чрез зарученє, що цілий той випадок без зволоки возме ся під стисле слідство, збіговиско зачало ся розходити.
Але близко в годину по тім виступили, як чути, дві компанії ґвардії на місце перед касарню артилерії, і як ся здає, аби поперти виданє обвиненого артилеристи, зачали оружіє набивати; тоє побудило страж артилеричну дати знак для войска; тому залога виступила і займила становищи для склику (алярму) призначені. Як ся тоє діяло, виставлено на улицях: академічній, прибочних ормяньских, краківскій і долгій баррикади (затарасованя улици з дощок, бочок, зірваного каміня з бруку і проч.) і що раз більше ся заохочувано.
І теперь ще удало ся власти войсковій і мирскій разом с начальником ґвардії утихомирити зайшлости. Доводящій Єнерал освідчив і словом і на письмі, що сам жадного зачепного кроку нерозпічне, єсли нових тарасів не будуть ставити а поставлені порозберають.
Нещастє хотіло, що около шестої години рано на другій день упали вистріли; тому ще запальчивійше ухоплено ся до затарасовань і по инших улицях. Тому видане і наліпками (плакатами) оголошене зістало Обвіщенє, що, єсли затарасованя не будуть розібрані і єсли не поперестане ся на поплох (ґвалт) звонити, тогди Єнеральна Коменда ужиє всіх средств войскових для розігнаня уже спокійність забурующих збіговиск, а зо сторони цивільної вийшла відозва до начальників Маґістрату і Виділу мійского с покликанємся на §. 61. Кодексу карного, аби люд до порядку і спокійности привести усиловалися.
Около 9. години, в час тих ділань зранено тяжко двох пушкарів (канонірів) около збройовні; на тоє зо сторони войска ужито оружія пального і пушок (армат).
По полгодиннім арматовім огню повивішувано в богато місцях міста біли хоругви.
Около 11. години прийшла депутація з членів Виділу мійского з прошенєм, аби огонь встримати, понеже обивательство мійскоє войску ані троха не є неприязним прирекaючи, що леґіон академіческій і простий нарід наведуть до уляглости в спосіб менше грозьний для міста; але власне в час тої умови далися чути вистріли.
По пілгодиннім огню з пушок, як вибухнув пожар в ратуши, прийшла на ново друга депутація виділу мійского до Ґубернатора с просьбою о вставленє ся до Доводящого Єнерала, щоби кроки войсковії найменше на три години встримав, а они тимчасом всі свої усилія до приверненя супокою приложат.
Тому за причиною Ґубернатора наступило застановленє огня арматного; встриманє однакож дальших кроків наступило лише по пріймленю слідующих закладок: знесенє барикад, роззброєнє леґіону академіческого, вибракованє ґвардії народної і видаленє осіб чужих до Львова не належащих. І так вже около третої години донесено, що леґіон академіческій зброю зложити постановив; а депутація Виділу мійского с поворотом до Доводящого Єнерала освідчила, що вимінки капітулації (підданяся) пріймити єсть готова. Леґіон академіческій зброю уступив про тоє з академії роззброєний; а так вечер яко і ніч перейшли досить спокійно; де не де тілько падали вистріли на войскових, але также були і відвзаїмнені.
На другій день, то є. дня 3. Листопадня (в Пятницю) не устало ще цілком розсердженє; стріли з вікон і з захильків ту і там падали; що команду єнеральну зневолило місто Львів оголосити в стані облоги, хотячи через тоє запобігчи надаль гіршому розливови крови і більшому нещастю.
Бо скутки знищеня через пожар в місті вже і так суть окропні. Красне і велике забудованє ратушове в ринку пійшло з димом; в нім архівум маґістрацке і часть бухгальтерії і касу лише з великою усильностію виратовано. Кромі того пожар знищив забудованє всеучилищноє (універзітет) с бібліотекою; головне училище нормальноє; заклад технічний з цілим музеум; забудованє старого театра с салею редутовою і більше домів приватних при всеучилищи і техніці. Дяковати Богу, що дощ сильний в ночи перешкодив дальшому розширеню ся того пожару. — (Ґаз. Льв.)
КАПІТУЛЯЦІЯ
Котра межи Єго Превосходительством Доводящим Єнералом Бароном Гаммерштайном с одної, а містом Львовом с другої сторони на нинійшнім дні під наступующими вимінками зділана зістала:
1) Ґвардія народна підлягає єпурації (вибракованю) на засаді правній під надзором ц. к. Єнералів, котрих Єго Привосходительство Доводящій визначить;
2) Зложит ознаки вірлів польских яко ґвардії народної;
3) Прирікає за леґіон академіческій, що і той зложить зброю до ц. к. войскового арсеналу, по чім наступує розвязанє леґіону;
4) Всі еміґранти, котри не суть обивателями паньства австріяцкого, і всі чужи до Львока не належащії, котрії не мають затрудженя, должни суть в тягу трох днів найдалій місто, а тамтії на сам перед всказані край без вимовки опустити. По уплиненю того часа должне єсть місто подати именно всіх до одного або другого поділу належащих ц. к. коменді єнеральній, а ц. к. ряд войсковий подоймує перепровадженє тихже на місце, відки суть родом, або єсли би туда повернути не могли або не хотіли, на такоє місце, котре собі сами виберуть або вимінят за обрубом границь ц. к. держави австріяцкої, а то за понесенєм видатків перепровадженя і утриманя з засобів держави.
На конець:
5) Єслиби речені уступи капітуляції совершєнно не були виконані, або єслиби ся мали повернути подібні безправні випадки, які днесь зайшли, місто Львів зістане оголошене в стані облоги (Belagerungstand.)
Тая капітуляція зділана зістала за ходатайством підписаного ц. к. Совітника надворного, а то с повіреня Єго Превосходительства Ґубернатора, і підписана через обі сторони.
Львів дня 2 Листопадня 1848.
Гаммерштайн, Ф. М. Л. Доводящій.
Кароль Четш, ц. к. Совітник надворний.
Зо сторони міста:
Михаил Ґноїньскій, Начальник виділу мійского.
Ядам Клодзіньскій, Член виділу мійского.
Іоан Міліковскій, Член виділу мійского.
Оувідомленє.
В капітуляції з дня 2. сего місяца постановлено в уступі 5. що в припадку несовершенного виконаня вимінок капітуляції, або в припадку поверненя безправного стану, якій на дні вспімненім существовав, місто Львів буде оголошене в стані облоги.
Понеже минувшої ночи і также ще днесь перед полуднем стріляно на моє войско з вікон і пивниць: то пересвічивем ся з того, що стан безправний не мислить перестати; тому оголошаю теперішним місто Львов і передмістя в стані облоги.
Тому яко слідства того розпоряджую:
1) Загальне роззброєнє;
2) Завішенє (занеханє) всіх клюбів (собраній) і права стоваришеня ся, а тим самим знесенє Ради народної центральної (польскої);
3) Кромі німецкої і польскої ґазети львівскої в протягу часа облоги жадна инша ґазета не буде ся терпіти;
4) Друк также о тілько має буде ограничений, що без мого призволеня жаден плякат не може бути друкований або приліплений;
5) Має ся через мішану коміссію розпочати перезір по всіх тих домах, в котрих тойже перезір за потребний почитаю; а то в намірі вишуканя оружя;
6) Всі згромадженя по місцях публичних заказують ся.
7) Для всіх с оружієм в руці ділательний опір ставлющих а через войско перетриманих цивільних осіб, яко і для тих, котри до розрухів підбуджують, становить і оголошає ся суд наглий (штандрехт).
Львів дня 3. Листопадня 1848.
Гаммерштайн.
===============
ЗОРѦ ГАЛИЦКА.
Число 26.
Русине! познай себе;
Буде з тебе.
Львів, дня 16 Листопадня 1848.
========================
Письмо сіє часове виходит що тиждень раз во Второк. — Ціна піврочна за час від 15 Мая до 14 Листопадня с. р. во Львові 1 Рень. 15 кр. Ср; в урядах почтових 1 Ренк. 45 кр. срібром.
==================================
Оголошенє пренумерати.
С 26. Числом кончится піврочна пренумерата на „Зорю Галицку“; а с днем 16 Листопадня малаби ся зачинати на наступающій піврік і іти аж до 15 Мая 1849. Недогодність однакож з того випливающа, що рік пренумерати с роком календаровим не іде рівним кроком, зневаляє Редакцію тоє погодити, і пренумерату на сім Чисел „Зорі“, то є, за час від 16 Листопадня до остатного Студня (Децемвбра) сего року розписати, котра для відберающих „Зорю“ ві Львові в самій Редакції 21 кр. срібр. — а для отримующих чрез почту 28 кр. срібр. виносит. Разом розписує ся пренумерата на „Зору Галицку“ на дальше півроче, то є: за час від 1 Січня, до остатного Червця 1849 (лат. кал.), котрої пренумерати ціну по причині, що на загальне желаньє „Зоря“ від того часа на більшім і білійшім листі буде виходити, і що завязавше ся тутка на з'їзді учених Руских „Руске Товариство Господарске“ до каждого Числа „Зори“ піваркушову прилогу о Ґосподарстві Сельскім прилучати замислило — для відберающих ві Львові в Редакції на 1 рень. 10 кр. среб. а для отримующих на почтах на 2 рень. 10 кр. среб. піднести мусимо.—
Просимо про тоє Честних Пренумераторів „Зору“ на почтах відберающих, тії ціни пренумераційнії разом 2 рень. 38 кр. срібр. виносящії, або на приналежних Урядах почтових сложити, або в прост до „Редакції Зори Галицкої“ с означеньом имени і назвиска особи або Громади, місця побиту і почти, на котрій відберати желают, надсилати; бо теперь вже і тая наступила догодність, що листи до Редакції с цінов пренумераційнов с дописом на адресі: „Належитость пренумераційна за Зорю Галицку“ від оплати почтпорта і рецепіссу суть увільнени.
Честних Пренумераторів, котри заповіджену с початку цілорочно ціну пренумераційну сложили, о доплату заходящої решти красненько просимо.
Наконец ознаймляємо, що побільшенє листів дозволит нам політични вісти частійше уміщати —
А. Павенцкій, Видаватель і Редактор.
16.11.1848