Перформанс Maria Lui Quintet у “Дзизі”

«Граючи ф’южн, ми виховуємо авдиторію»: про перформанс Maria Lui Quintet у “Дзизі”

22 березня у львівському арт-центрі “Дзиґа” відбувся виступ квінтету Maria Lui Quintet у складі: вокал — Марія Луі (фронтвумен), гітара — Мар’ян Карпінський, клавішні — Євген Дубовик, бас — Анна Рижова, барабани — Олександр Явдик.

Про проєкт

Maria Lui Quintet — новий музичний проєкт, заснований 2024 року київською співачкою, сонґрайтеркою та продюсеркою Марією Луі разом із чотирма джазовими музикантами: барабанщиком Олександром Явдиком, гітаристом Ігорем Войцехівським, клавішником Євгенієм Дубовиком і басистом Стасом Дяченком. Колектив працює в різних сучасних стилях — від ф’южн-джазу до експериментального нео-соулу — поєднуючи їх у власному звучанні.

Вперше у Львові гурт виступив у грудні 2024 в мистецькому центрі Jam Factory.

Про своє захоплення джазом фронтвумен гурту — Марія — розповідає так: “Я навчалася як журналістка й працювала у цій сфері 3 роки паралельно по-аматорськи займаючись музикою. В якийсь момент я вирішила дослідити, як працює музика, глибше й вступила до Глієра на катедру джазового вокалу. <...> Тоді для мене джаз був про свободу, про щось новаторське та про відкриття. Я чула ці акорди — і мені хотілося дослідити, з чого вони складаються. Проте, мушу зазначити, я почала слухати цю музику не з традиційного напряму, а з більш сучасних відгалужень. Найбільше мені подобалися композиції Крістіана Скотта , експериментальні альбоми Майлза Девіса, зокрема Kind of Blue , і ті, що були записані після нього, та твори інших виконавців модерн-джазу. <...> Особисто мені хочеться створювати щось нове і якісне. Наразі я дуже впевнена у своїй творчості. Я роблю те, що мені подобається і що приносить користь суспільству”.

«Люди в Україні знаються на одязі, але не на на музиці»

Про свою роботу в цьому напрямі експериментального джазу Марія висловлюється так: «Ця нішева музика, насправді, інтелектуальна. Граючи її, ми насамперед виховуємо авдиторію та прищеплюємо їй якісний музичний смак. <...> Мене дуже дивує та картина, яку я зараз спостерігаю. Люди в Україні добре розбираються в трендах в одязі, замовляють модні напої в кав’ярнях третьої хвилі, проте до мистецтва аж так перебірливо вони не ставляться й за тенденціями в цій сфері не слідкують. Отже, це відкрите питання для мене — чому, маючи необмежений доступ до інформації, люди не прагнуть шукати якісного мистецького контенту, що нині він відкритий для всіх». Виконавиця додає: «Хочеться, щоб кількість виконавців джазової та музики дотичних напрямів зросла. Це б допомогло нам створити український музичний ринок і здорову конкуренцію, яких зараз бракує. Ба більше, нам потрібно мати більше локацій, які будуть зацікавленні у виконавцях інтелектуальної музики, менеджерів для таких проєктів, як наш, і піару. Зрештою, у Європі виконавці навіть найбільшого андерґраунду, що мають маленьку кількість підписників у мережі, знаходять фізичний простір для своєї творчості».

Про ф’южн у Львові

На сцені “Дзиґи” звучали здебільшого англомовні авторські композиції Марії у стилі ф’южн (почитати детальніше про стиль можна тут ). Музиканти експериментували з ритмом, синтезуванням вокалу, чергуванням сольних імпровізацій.

На львівській джазовій сцені експериментальний джаз звучить рідко. Тут його здебільшого виконують київські або закордонні музиканти.

Серед львівських колективів найближчу до цього напряму музику виконують Groove Syndicate  і Opera Avangard . Музикантів з інших міст та країн запрошують здебільшого арт-центри “Дзиґа”, “Jam Factory”, а також Львівська філармонія в рамцях окремих проєктів (JazzBez).

Щороку в Україні з’являються нові музичні проєкти, які, попри економічні та соціально-політичні виклики, розвивають нішеву музику. Maria Lui Quintet — один із таких. Водночас кожне нове започаткування ставить більше питань: як рухатися далі, як розширювати сцену, як, насамперед, формувати музичний ринок. Водночас, із досвідом з’являються і відповіді.

Нішеві виконавські формати, як-от Maria Lui Quintet, започатковуються окремими людьми, що люблять свою справу. Зрештою, будь-які впровадження та зміни втілюються здебільшого з персональної ініціативи. Індивідуальний ентузіазм дає поштовх новим ідеям, новим намірам і просуванню. Усвідомлення проблем і прагнення змін — рушійна сила, що, висвітлюючи нагальні проблеми нашої ніші, може поступово рухати українську музичну сцену, формувати попит на якісну музику та вибудовувати музичний ринок.

Фото: Євген Карась