◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Наради надзвичайних зборів "Рускої Бесїди" у Львові над справами руско-народного театру не покінчили ся дня 10. с. м., з тої причини відрочено дальшій хід нарад до понедїлка 15-ого с. м. о годинї 6-ій вечером. О тім видїл повідомляє вcїx членів "Рускої Бесїди" і просить з огляду на так важну справу о найчисленнїйшу участь. — За видїл В. Шухевич.

Треті вечерницї для членів і родин товариств "Руска Бесїда", "Клюб Русинок", "Львівскій Боян" і "Академічна Громада" відбудуть ся в комнатах "Рускої Бесїди" завтра в суботу. Комітет лагодить в цїли піднесеня забави несподїванки для танцюючих.

Заходом тов. "Родина" в Коломиї відбуде ся дня 15 с. м. в сали щадницї вечер з танцями. Забава заповідає ся світло. Хто би через недогляд не дістав запрошеня, дістане єго при касї.

Про уконституованє ради повітової в Сяноцї одержуємо з-відтам таку вість: Дня 9 с. м. по завзятій боротьбі вийшов з вибору на маршалка ради повітової в Сяноцї п. Щасний Гнєвош, властитель дібр з Новоселець, а на віцемаршалка о. декан Т. Калужняцкій з Загіря. Курія більших посїлостій розбила ся на дві партії. Партія Віктора из Заршина, зложена з 5 членів, бажала за всяку цїну не допустити до поновного вибору маршалком Щ. Гнєвоша; знов же два приклонники Гнєвоша разом з курією міскою, зложеною з 7 членів, противились тому. Одна і друга сторона старала ся зєднати собі голоси курії сїльскої, зложеної з 12 членів, а то 6 Русинів і 6 Поляків. Позаяк партія Віктора не хотїла мати віцемаршалком Русина о. Калужняцкого, але д-ра Ґавла з Сянока, а Русини-делєґати з сїльскої курії бажали за всяку цїну перефорсувати вибір о. Калужняцкого, то в наслїдок того розбилась і курія сїльска на дві партії. Поляки-людовцї, получивши ся з партією станьчиків, голосували на Віктора і д-ра Ґавла, а Русини получили ся з курією міскою і голосували на Гнєвоша і на о. Калужняцкого. Вкінци ся друга сторона побідила, мимо того, що при голосованю на маршалка два голоси рускі, а при голосованю на віцемаршалка два голоси дїдичiв з партії Гнєвоша не дописали. До видїлу вибраний з Русинів ще лиш один, а то п. Ладижиньскій, бурмістр Сянока.

Михайло Мункач, славний маляр, творець звістних образів з исторії Христа ["Христос перед Пилатом", "Ессе hоmо" і и.] збожеволїв недавно — як се ми вже коротенькою доносили — і находить ся в однім приватнім заведеню для божевільних. В цвітни 1896 року почав ся у него сильний а безнастанний біль голови, за тим пійшла безсонниця, а відтак не міг зносити світла і сонця. Вкінци 27-ого сїчня с. р. попав у шал. Від торік до тепер сильно посивів, зір єго померк, стать зломана — і нїкого, навіть своєї жінки не пізнає.

Дрібна вість. Дня 23 н. ст. с. м. відбуде ся в Жираві під Ходоровом вінчанє окінченого богослова п. Льва Юрчиньского з панною Тєофілею Чепілївною.

Дѣло