Хроніка.

Науково-творчий кабінет, організований останнім часом при Львівському філіалі укр. театр. товариства, має своїм завданням допомагати місцевим театрам в їхній творчій роботі. Нещодавно в зв'язку з тим, що Львівський театр Юного Глядача імені Горького розпочав підготовку до постановки комедії О.С. Грибоєдова «Горе від розуму» (в перекладі М.Т. Рильського), науково-творчий кабінет придбав низку цінних матеріалів про роботу над створенням сценічних образів корифеїв російського театру — Щепкіна, Массалітанової, Самарина та інших. Крім того кабінет має в своєму розпорядженні багатий бібліографічний матеріал і готує цікаву експозицію фотографій з постановок «Горе від розуму» видатнішими театрами Радянського Союзу. Ці матеріали сприятимуть художникам і акторам театру ім. Горького у їхній роботі над створенням спектаклю.

Науково-творчий кабінет при УТТ у Львові запровадить систематичне творче обговорення кожної прем'єри, поставленої львівськими театрами. Після громадського перегляду прем'єр «Син полку» В. Катаєва (театр ім. Горького) і «Казка про правду» М. Алігер (театр ім. Заньковецької), в присутності представників театральних колективів, преси, мистецьких організацій, театральної критики відбулося обговорення цих постановок. Після усної рецензії тов. Загорського на постановку Львівським ТЮГом ім. Горького п'єси «Син полку» розгорнулися жваві дебати. Зокрема говорилося про те, що не всі сцени в спектаклі на однаковому художньому рівні. Окремі сцени подані недостатньо реалістично. Це стосується, наприклад, до показу фронтової обстановки. Слабо розв'язана також і кінцівка спектаклю.

Під час обговорення постановки «Казка про правду» М. Алігер велику увагу було приділено питанню театральної критики. Режисери Грубенко, Івченко, Гриншпун, артист Дударев, завлітчастиною театру ім. Горького т. Попова та інші відзначили, що в своїй більшості в місцевих газетах рецензії на театральні постановки пишуть люди, які мало розуміються в творчому житті театру і цілком відірвані від акторського колективу. Звідси і виникає та схематичність переважної більшості рецензій, які нічого не дають ні театрові, ні читачеві. Здебільшого ці рецензії будуються за штампом, в них основну частину займає не зовсім вдалий переказ змісту постановок, а далі іде неглибока оцінка гри акторів.

Трудящі Перемишлянського району Львівської області висунули кандидатом у депутати до Верховної Ради УРСР відому українську радянську письменницю Ірину Вільде. Ірина Вільде — активний член письменницької Львівської організації. Вона бере живу участь у громадському житті. Жодна політична подія не проходить поза її увагою. Вільде відгукується на них палкими статтями на сторінках столичної та місцевої преси. Після визволення Західної України від німецьких загарбників, Ірина Вільде видала декілька своїх творів. Вони одержали позитивну оцінку критики і широких кіл читачів, особливо оповідання «Історія одного життя», яке розкриває тяжке минуле українського народу за часів панської Польщі. Письменники Львівської організації щиро радіють за довір'я, висловлене І. Вільде трудящими Перемишлянського району і певні, що вона виправдає це високе довір'я народу.

Львівська організація СРПУ утворила кілька бригад письменників, які виступають з читанням своїх творів на виборчих дільницях міста. Відбулося кілька виступів бригад. З читанням своїх творів виступали письменники П. Козланюк, В. Біляїв, М. Бірюков, А. Шмигельський, С. Масляк, Г. Тютюник та інші. З короткими доповідями про сучасну радянську літературу виступав критик тов. Пархоменко.

Нещодавно Львів відвідала делегація канадських українців. У складі делегації: редактор канадської газети «Українське слово» — М.М. Шатульський і кореспондент торонтської газети «Українське життя» — І.Ф. Вір. Гості пробули у Львові декілька днів. За цей час вони відвідали музеї, театри, інститути та інші культурно-освітні установи міста. Напередодні від'їзду гості зустрілися з львівською інтелігенцією, науковцями, артистами, письменниками. Зустріч відбулася в теплій і дружній обстановці.

У видавництві «Вільна Україна» вийшли з друку нові книжки: М. Возняк «Титан праці» — про життя і літературно-громадську діяльність Івана Франка; М. Пархоменко «Горький і Західна Україна» — про зв'язки російської і української літератур і, зокрема, роль О.М. Горького в розвитку галицької літератури і драматургії; А. Лотоцького «Котигорошок» (дитяча казка); Г. Паперна «Франко про народну освіту»; П. Козланюк «Золоті руки» — оповідання про життя й боротьбу трудящих селян за панської Польщі і радісні дні визволення; Д. Лукіянович «Перші жертви» — про вибори в Галичині за часів астро-угорського панування; О. Гаврилюк «Береза» — хвилююча повість про знущання в польському концентраційному таборі Береза-Картузька над політичними в'язнями.

Вийшла також збірка оповідань галицьких письменників: Івана Франка, В. Стефаника, Л. Мартовича, О. Маковея про вибори у Галичині. (Впорядкував доцент Львівського Держуніверситета В. Дмитрук). Незабаром мають вийти з друку такі книжки: І. Вільде «Ті з Ковальської»; П. Козланюк «Юрко Крук»; С. Тудор «День отця Сойки», а також велика збірка документів і матеріалів «Львівщина в ярмі німецької окупації 1941–1944 р.р.»

Львівська організація СРПУ до виборів видала плакат-газету «Письменники Львова до виборів у Верховну Раду УРСР». У ньому вміщені твори львівських письменників, присвячені виборам і Сталінській Конституції. Письменники П. Козланюк, Я. Галан, М. Яцків у своїх творах змальовують окремі епізоди виборів за часів панування Австро-Угорщини і фашистської Польщі. Твори письменників — В. Біляєва, Т. Мигаля розповідають, що дала народам Радянського Союзу і, зокрема, Галичині Сталінська Конституція. Поезія представлена в плакаті поетами А. Шмигельським, М. Марченком, Т. Тютюнником, А. Волощаком. Плакат оформлений художницею М. Кротковою, виданий видавництвом «Вільну Україна».

[Радянський Львів, №1, січень 1947]