◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Віче в Дзвинячи в повітї залїщицкім таки здаєть ся відбуло ся дня 23 с. м., бо телєґрафічне донесенє, що віче, замість в стодолї о. Темницкого, відбуде ся в будинку громадскім, староство приняло до відомости. На вічу мали реферувати: о. Ив. Велегорскій о нашім політичнім положеню; д-р Т. Окуневскій о проєктї окружних громад і о законї ловецкім; д-р М. Дорундяк о радах повітових; д-р Гординьскій о еміґрації; д-р Дорундяк о пятій курії, о. Теод. Гаморак о заводових стоваришенях рільників.

П. Корнило Устіянович, подужавши переїхав з Вижницї до Радівцїв, де перебуде аж до цїлковитого видужаня.

Гостинець для учителїв шкіл середних прийшов знову від міністра Ґавча. Вже за першого свого міністрованя заборонив міністер Ґавч учителям шкіл середних держати учеників на станції і удїляти лєкцій ученикам, що ходять до тої самої ґімназії чи реальної школи, в котрій служить учитель. Тепер заборонив також учителям удїляти лєкцій в приватних наукових заведенях. Хто хотїв би удїляти такі лєкції, мусить мати дозвіл від Ради шкільної; а коли число годин тих лєкцій є більше як 8 на тиждень, то дозвіл може дати аж міністерство. Отже з полїпшенєм платнї для учителїв, упослїджених з кождого огляду, правительство якось не квапить ся; але за те дуже скоре до всякого обмежуваня приличного заробкованя. Не знати, чи при такім станї річи богато найде ся охочих до учительского стану, в котрім і так з кождим роком більшій замічає ся брак людей.

Д-р Ярослав Окуневскій, войсковий лїкар при маринарцї стаціонований в Поли, виїздить за тиждень до Хін на корабли, котрий перевозить туди нового австрійского посла.

Про нервовість і єї лїченє мав сими днями у Відни д-р Вінтерніц відчит. Він назвав сю хоробу хоробою сего столїтя, котрій підпадають не тілько богачі, але навіть робітники і селяне. Одною з найголовнїйших причин нервовости є наші соціяльні відносини, котрі так само, як теперішні боротьби політичні, в високій мірі годні викликати сю недугу. Наслїдність по родичах рідко буває причиною нервовости; за те алькоголізм має велику вагу. Д-р Вінтеркіц обговорював опісля поодинокі способи лїченя нервовости після системи о. Кнайпа; однако за найважнїйшу річ, щоби запобігти недузї, узнав розумне виховуванє дїтей і гартованє.

Рентґенові лучі против поросту волося. Сими днями показував д-р Фрайнд на зборах товариства лїкарского у Відни дуже цїкаву демонстрацію. Він привів дївчину, що мала дуже гарне русе волосє, але не тілько на голові, а також на цїлій потилици і на спинї. Отже дївчина позбула ся непотрібного поросту волося при помочи Рентґенових лучів. Д-р Фрайнд через 12 днїв освічував тими лучами спину дївчини, що день через дві години; і по тім часї випало все волосє на спинї дївчини на превелику єї радість. Д-р Фрайнд додав, що разом з тим зявило ся легке запаленє шкіри, але оно не мало поважнїйшого значіня. Сей лїкарь пояснює собі вплив Рентґенових лучів на поріст волося тим, що они нарушують рівновагу елєктричних сил в тканях тїла і через те спроваджують випад волося.

Дрібні вісти. Намістник кн. Санґушко вернув з Відня до Львова. — Властитель фільварку в Руденку коло Лопатина Вайсброд вернувши з ловів дав наймитови вичистити рушницю, а той не знаючи, що рушниця набита, жартом вимірив в три-лїтного сина Вайсбродового і хлопчина упав трупом, діставши цїлий набій в голову. — В Радимнї дня 14 с. м. коваль Жмуда убив топірцем стражацким свого брата за те, що той обстав за братовою, коли брат, прийшовши до дому пяний, почав з жінкою сварку; тяжко скалїчений насамперед в руку а потому в голову забіг ще до доктора, але таки у лїкаря помер з упливу крови. — Увязнені в справі спроневірень в добрах товмацких б. маршалок повітовий Ґуманьскій і книговодець Петрускій відставлені вже 20-ого с. м. до окружного суду в Станиславові. — В Вадовицях викрито, що трафікант жид Фішґрунд вів обманьство марками почтовими, вичищуючи марки зужиті і продаючи за нові.

Дѣло