◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Знов легковаженє — иґнорованє! Всякому звістно, якого значіня набрало у нас свято Іорданьске. Поруч характеру церковного носить оно на собі характер народного свята церемоніяльного. Ві Львові і по всїх сторонах краю відбув ся Іордан сегорічний дуже величаво. Лише в Бережанах власти і репрезентації урядів з виїмком ґімназії і дирекції скарбової не явили ся зовсїм. Думаємо, що сли ві Львові може взяти участь в Іорданьскім торжестві презідент суду, то в Бережанах можуть урядники судові; сли там являє ся намістник, то тут явити ся може староста; сли там маршалок краєвий, то тут повітовий — і так дальше. А шкода, бо Іордан на великім бережаньскім ставі, завдяки стараням місцевого о. пароха і духовеньства, випав величаво і на всякій случай, сли не з обовязку, то бодай з цїкавости могли ті панове потрудити ся кілька кроків... А може не знали? Де там! Уряд парохіяльний розіслав всюди повідомленє, тілько, що правда... по руски.

До илюстрації "свободи" зборів в Галичинї може послужити знов оден факт. Сяніцкій посол Милян з кількома горожанами сяніцкими повідомили тамошне староство, що наміряють скликати народне віче на день 22 н. ст. с. м. з таким порядком дневним: 1) відкритя віча, 2) вага виборів до ради державної, 3) виборча ординація до ради державної з IV. і V. курії. Староство заборонило се віче, мотивуючи тим, що віче "могло би виставити публичний спокій на небезпечність", бо-ж віче в Радимнї з 19 жовтня м. р. мусїв комісар староства розвязати, а за-для ставленя єму при тім опору прокураторія в Сяноцї внесла акт обжалованя против одного з участників того віча за публичне насильство з §.81. закона карного. — Против сего рішеня староства внесли скликуючі віче відклик до намістництва в котрім виказують, що cтароству ходить лиш о вкороченє конституційної свободи зборів, бо они були вже скликали більше віч і ті відбули ся зовсїм в порядку, а що-до віча в Риманові, то се віче розбив кс. Стояловскій, заки ще оно зачало ся, та й прокураторія обжалувала лише кс. Стояловского, а нїкого більше.

В Бережанах відбуде ся в сали Касина бережаньского [готель Галицкій] баль на дохід Рускої Бурси. Вступ від особи 1 зр. Початок балю о годинї 8 вечером.

Руска Бесїда в Самборі устроює дня 31 н. ст. сїчня с. р. у власних комнатах вечер з танцями, на котрий видїл запрошує всїх місцевих і замісцевих Русинів. Початок о годинї 8 вечером. Вступ 1 зр. від особи. — За видїл "Рускої Бесїди" в Самборі Лeв Щавиньскій предсїдатель, К. Гриневецкій господар.

З Городенщини пишуть нам: Дня 20 грудня м. р. відбуло ся в Репужинцях, повіту городеньского, торжественно благословенє нової, з каменя мурованої церкви. Перед одинацяти роками погоріла там за для неосторожности услуги церковної деревляна церков, а через весь той час парохіяне Репужинець мусїли збирати ся на богослуженє в тимчасово виставленій капличцї. Потребу побудованя нової церкви відчували парохіяне і тогдїшний парох, але не брались до дїла з огляду на велику бідноту людей. Теперішний парох, о. Симеон Бурнадз, обнявши сю парохію перед вісьмома роками, взяв ся до дїла і своєю витревалою працею допровадив до того, що нинї Репужинцї, село числяче заледви 600 душ, виставило в пятьох послїдних роках муровану школу вартости 2.000 зр., а минувшого року церков вартости 5.000 зр. — без розложеня конкуренції, за свій власний маєток громадскій. [Признанє в сїм дїлї належить ся і ц. к. старостї п. Корн. Штрассерови та маршалкови ради повітої п. Людомору Цїньскому, котрі з своєї сторони не ставили перешкод ужити маєтку громадского на будову сеї церкви]. Чину благословеня нового дому Божого довершив декан городеньскій о. А. Кобриньскій з оо. віцедеканом З. Шухевичем з Тишковець, Б. Волошиньским з Далешеви, А. Соболевским з Копичинець, кс. Баранецким лат. парохом з Чернелицї, А. Навроцким з Далежеви, С. Макогоньским з Поточиск і С. Бурнадзом, при участи майже 3000 зібраних селян з процесіями [як з Чернелицї, Далешеви, Колїнок] крім місцевих парохіян і осіб з світскої интeлiґeнцiи, між котрими явили ся староста п. Штрассер і маршалок п. Цїньскій. Відповідну торжеству проповідь: "Що єсть церков, яке єї значінє, і о обовязках кождого христіянина супротив неї" виголосив о. С. Макогоньскій. Своїми дуже красними словами умів славний сей проповідник слова Божого розбудити радість в серцях парохіян репуженецких, що дочекали ся так величавого дому Божого, та загріти их і всїх присутних вірних христіян до більшої віри і любови Бога — Оден зі присутних.

"Братня Поміч", товариство слухачів львівскої політехніки просить нас оповістити, що в єго нyтpі повстала "Заробкова комісія", котрої задачею є: нести матеріяльну поміч потрібуючим товаришам, а средством: роздїлюваги працї з обсягу технічних наук. В виду того, що для слухачів політехніки головним жерелом зарібків бувають рисунки, проєкти, копії, портрети і т. п. виконувані так на приватні замовленя як і в технічних бюрах, а дальше лєкції і в лїтних місяцях виміри, "Заробкова комісія" буде зовсїм безинтересовно припоручати відповідно образованих, а незаможних товаришів всїм пп. иижінєрам, будівничим, предприємцям, технічним бюрам і особам, що потребувати-муть приватних учителїв. Гарну цїль "Заробкової комісії" можемо лиш похвалити і, бажаючи їй успіхів, припоручити памяти интересованої публики єї адресу: "Заробкова комісія слухачів політехніки у Львові."

Дѣло