◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Загальні збори тов. "Руска Бесїда" у Львові відбували ся через два вечері, в суботу і вчера ві второк. Справозданє з тих зборів подамо завтра, а тепер лиш зазначимо, що найбільше часу засяло основне справозданє референта театрального, котрий з подрібною точностію представив стан нашого народного театру в минувшім роцї під взглядом персональним, артистичним і фінансовим. До нового видїлу вибрані на членів пп.: д-р Савчак, о. Темницкій, Вол. Шухевич, Ил. Кокорудз, А. Занько, судья Вербицкій і Іос. Дрималик; на заступників членів пп.: о. Лежогубскій, Ю. Левицкій і Копач. Між внесенями і резолюціями ухвалено також, щоби новий видїл скликав ширшу нараду в справі евентуального розписаня конкурсу на директора театру, котрий би заразом переняв театр у власний заряд. Ухвали тої наради були би піддані рішеню надзвичайних загальних зборів товариства.

З Коломиї пишуть нам: По Підгірю коломийскім дики ходять цїлими стадами та роблять величезні шкоди селянам. В Ключеві великім і малім перерили всю озимину до-чиста, понищили пасовиска а кромі того наробили ще иншої більшої шкоди лїтною порою. Нарід з роспуки ломить руки та не знає, що має робити, бо як всюда, так і коломийске староство не раде давати "вахвенпаси", а чей з буком годї кидатись на стадо диків! У нас всюди камеральщина, то люде не могуть собі витолкувати, з-відки то дики заробили собі на таку протекцію у правительства, коли тимчасом людям прийде ся з голоду на веснї умирати. Але правда, всї польованя поарендувала спілка панків з Коломиї, котрої члени є великими любителями польованя на "małego zwierza", a "wielkiego" боять ся... але чи задля того нарід нїколи не має мати спокою? Вправдї староство подавало по пару стрільб на село, але годї вимагати, щоби тих двох чи трох зі стрільбами через цїлий рік не спали ночами. Тимчасом у нас на диках не кінчить ся. Крім них розмножили ся ще тхорі, куни і лиси так, що в осени видушили всї кури в Ключеві великім і малім та наробили шкоди по-над 1000 зр. У нас не чути про аґентів еміґраційних, але здаєть ся само те, що ось розказуємо, готове гнати нарід до Бразилії...

Школа садівнича у всхідній части краю. Полуднево-всхідна часть краю, именно повіти борщівскій, залїщицкій, снятиньскій і косівскій, славні з урожайної землї і маючи лагідний клімат, надають ся дуже до управи благородних родів садовини, а навіть і винограду. Проби роблені в тім напрямі, особливо в Залїщицкім, дали успішні результати і заохотили до наслїдуваня, так що вже нинї Залїщики і найблизша околиця продукують морелї навіть на експорт. Обставина та звернула увагу видїлу краєвого, котрий поинформувавши ся в комітетї товариства господарского і віддїлів повітових, прийшов до переконаня, що було би дуже пожаданим заложенє школи садівничої в тій части краю. Школа така з практичним напрямом, рекрутуючи учеників з-посеред дїтей селяньских, обзнакомляючи их в протягу дволїтного курсу з управою дерев і кущів овочевих, з перехованєм і ужиткованєм овочів, виробом повил овочевих — причинила би ся дуже до піднесеня садівництва. Приймаючи крім того старших в характері доходячих учеників і устроюючи популярні курси, школа така розбудила би і в теперішній ґенерації замилуванє до тої галузи рільної продукції та научила би в спосіб практичний плекати садовину і розумно обходити ся з нею, а роздаючи виплекані у себе благородні роди по цїнї кошту стала би розсадником садів межи людностію селяньскою і причинилась би до утвореня нового жерела доходів в тамошних сторонах. Що-до вибору місцевости, в котрій би мала бути заведена така школа, то на підставі реляцій видїлів повітових і вислїдку дотеперішних вступних розслїдів видїл краєвий гадає, що найвідповіднїйшими були би Залїщики або найблизша околиця. За тим промовляє насамперед положенє, а відтак висота жертв, до яких готові репрезентація повіта, зверхність громадска і властитель обшару двірского. Видїл краєвий не виступає перед сойм з нїяким позитивним внесенєм, домагає ся лише, щоби сойм признав потребу основаня садівничої школи в полуднево-всхідній части краю і поручив видїлови розслїдити справу та предложити свої внесеня на найблизшій сесії соймовій.

Заходом головного видїлу руского товариства педаґоґічного відбуде ся в четвер 22-ого сїчня о 6 годинї вечером в комнатї IV. кляси рускої ґімназії [Дім народний, III поверх] відчит про Олімпію д-ра Т. Мандибура, котрий відбув в 1896 р. наукову подорож по Италії і Греції. Вступ для вcїx вільний.

Вечер львівского руского "Сокола" в Стрию заповідяє ся дуже хорошо. Вже тепер годї дістати комнати в готелях, позаяк всї вже замовлені на той день замісцевою публикою. Соколи прилїтають 24-ого с. м. пополудни, т. є. поїздом, котрий відходить о 3.41 після львівского годинника зі Львова, а два члени комітету прибудуть до Стрия о 24 годин вчаснїйше. Комітет вечерковий просить другів Соколів, котрі мають строї сокільскі і котрі зголосили ся до участи в тім вечерку, щоби в суботу 23-ого н. ст. с. м. о годинї 8 вечером явили ся в льокали товариства в цїли порозуміня щодо їзди. — Рівночасно повідомляємо, що вечер з танцями руских Соколів у Львові, призначений на день 7 н. ст. лютого в великій сали "Народного Дому". Чистий дохід призначення на будову дому "Сокола". Запрошеня вже розсилають ся. — За комітет В. Крижановскій голова, Я.В. Рудницкій заступник.

Остереженє. Якійсь Кароль Баролін у Відни порозсилав друковані відозви, в котрих, щоби почтити ювілей монарха, відкликує ся до публичної жертволюбности в цїли заложеня 50 шпитaлїв для дїтей (по 50 ліжок) в більших містах кopoлївcтв і країв репрезентованих в радї державній. Збиранє складок має відбувати ся в той спосіб, що кождий, хто відбере відозву, має налїпити на нїй марку почтову за 10 кр. або висшу, умістити свій підпис і післати відозву дальше в тій цїли, щоби відтак той, хто єї відбере, зробив так само. Відозва така, містяча 20 рубрик, по цїлковитім виповненю єї марками і підписами, має бути прислана дотичному начальникови краю. Складка того рода єсть недозволена, бо спосіб, в якій має відбувати ся, виключає контролю властей особливо що до ужитя зібраних датків відповідно до призначеня. Крім того нема нїкого, хто би заняв ся зреалізованєм интенцій жертводавцїв, хиба що ц. к. правительство взяло би то в свої руки, а се вже длятого єсть не до переведеня, що годї припускати, аби результат складок вистарчив на утворенє хоч би лиш одного шпиталю. Звертає ся длятого увагу публичности, що того рода складки є недозволені і що ц. к. правительство не може приняти запоруки за ужитє зложених датків по мисли жертводавцїв. Датки отже, котрі доси наспіли [42 зр. 87 кр. в марках] і дальше наспіють до ц. к. намістництва, будуть ужиті на цїли шпиталїв для дїтей взагалї, скоро жертводавцї до року не зажадають их звороту, до чого мусїли би відповідно віилєґітимувати ся.

Дрібні вісти. Намістник ґp. Сангушко виїxaв вчера рано пocпiшним поїздом до Відня. — Маршалок краєвий ґp. Бадені виїздить нинї на три днї до Радехова на лови. — П. Лука Сафіян, родом з Копечинець, одержав в університетї краківскім степень доктора вcїx наук лїкарских.

Дѣло