◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Затвердженє виборів в радах повітових. Цїсар затвердив вибори: князя Романа Пyзини дїдича з Гвіздця на маршалка а о. Тита Войнаровского пароха з Балинець на заступника маршалка ради повітової в Коломиї; — Євстахія Загурского дїдича з Колодїївки на маршалка а д-ра Маврикія Розенштока дїдича з Скалата і посла до ради державної на заступника маршалка ради повітової в Скалатї; — Стан. Єнджейовича дїдича з Ясїнки на маршалка, а Ив. Поґоновского на заступника маршалка ради повітової в Ряшеві.

П. Михайло Спожарскій, властитель звістного на цїлу Русь галицку заведеня переплетничого, переносить з днем 1. н. ст. марта свою робітню і склеп до каменицї товариства "Просвіти", именно до льокалю на розї від ринку і від улицї Рускої — отже в місце для публики дуже догідне.

П. Франтішек Ржегорж, звістний етноґраф галицкої Руси, сердечний приятель Русинів, сповнивши перед роками велике дїло: утворенє в музею Напрстків в Празї етноґрафічного віддїлу галицко-руского, підняв ся опісля другого, не менше важного дїла утворити в праскім музею ческого королївства бібліотечний віддїл руского письменства. Від черги лїт складає він там що річно значну скількість руских книжок, часописей, музикалій, не лише сучасних але й давнїйших, і нинї віддїл рускій в бібліотецї музея королївства ческого представляє ся вже доволї поважно. І в роцї 1896 — як довідуємо ся з надрукованого справозданя музея — п. Ржегорж збогатив рускій віддїл того музея. В справозданю тім читаємо: "П. Фр. Ржегорж, писатель в Празї, зложив в роцї 1896 в дарі 288 дїл по найбільше руских [maloruskych] яко доповненє руского [maloraskeho] віддїлу, котрого він єсть оснувателем і дальше як найохітнїйше збогачує єго новими дарами... П. Ржегорж дарував також 20 композицій, пo-найбільше хорових". Богато то труду коштує п. Ржегоржа замешкалого від трех лїт в Празї, призбирувати рускі дїла з Галичини до бібліотеки ческого музея, — але що більше! — дари, які п. Ржегорж дістає для ческого музея від Русинів, віддячує Русинам знов тим, що там у cвoїм краю безнастанно збирає дари для галицкої Руси. За час трирічного побуту в Празї п. Ржегорж вислав до Львова до дарованої ним "Просвіти" своєї ческої бібліотеки 726 ческих дїл, а "Львівскому Боянови" 97 ческих композицій. З огляду на се — наші накладцї і автори повинні самі, навіть без просьби від п. Ржегоржа, висилати єму по примірникови своїх видань — на адресу: Frant. Rehor, Praha, mestska knihovna.

Рабін Бльох, бувшій посол міста Коломиї, має — як доносить офіціозна Reichswehr — убігатись о посольскій мандат до ради державної з буковиньского округа міст Сучави-Серету–Радівцїв. Коли-би вийшов з-відтам, то очевидно не вступив би вже до кола польского, котрого був окрасою через кілька лїт.

Два ученики-Русини черновецкої ґімназії, Роман Геровскій і Лев Токарик, оба з VI-ої кляси, урядово зголосили — як доносить черновецка Gazeta polska — свій пepeхід з віри греко-кат. на греко-всхідну. Подаємо сю вість полишаючи за правдивость єї одвічальність тій часописи, за котрою се нотуємо.

Дрібні вісти. В Сокали помер в 36. роцї житя дня 9. с. м. тамошний примар шпиталя д-р Ґвідон Виспяньскій на тиф пятнистий, заразивши ся від хорих; покійний полишив вдову і двоє дрібних дїтей. — На почтї в Кракові украв оногди помічник возьного Іосиф Кшановскій 450 зр., доробивши ключі до бюрок директора і секретаря; злодїя арештовано а гроші всї знайдено сховані в пивници одного дому. — Маршалок ґp. Стан. Бадені повернув вчера з Відня до Львова. — Командантом 53-ого [станиславівского] полку піхоти именований полковник Рудольф Гуммель. — Справа замордованя жандарма Букара в Железній в Чехії вже вияснила ся; заарештував він був одно супружє, а коли хотїв их скувати, жінка вихопила у него баґнет і замордувала єго. — Є. Ем. кардинал Сембратович виїxaв дня 11. с. м. на кілька днїв до Інева.

Дѣло